Кращі́шати, шаю, єш, гл. = Кращати.
Кращі́ший, а, е. Ср. ст. отъ кра́щий. Над Марусю нема й кралі кращішої. Харьк.
Кра́яння, ня, с. 1) Разрѣзываніе. Желех. 2) Кройка.
Кра́яти, кра́ю, єш, гл. 1) Рѣзать, разрѣзывать. Яблучко крають. Грин. III. 10. Краяти коровай дрібненько. Мет. Опанас поставив чарку, оселедець крає. Мкр. Н. 2) Кроить. Сукню крайте. Грин. III. 101. 3) — се́рце. Раздирать, разрывать сердце. Не край мого серця. Мет. 12.
Кра́ятися, кра́юся, єшся, гл. О сердцѣ: разрываться. Крається серденько на дві половини. Чуб. V. 47. А в мене ся серце крає, шо'м любив, а не взяв. Гол. I. 294.
Крева́вий и пр. = Кріва́вий и пр.
Кре́вне и кре́вно, нар. До кроваваго пота, усердно; очень сильно. Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите. Харьк. Роби кревно і ходи певно. Ном. № 9965. Почав гірко і кревно ридати. Мир. Пов. I. 162.
Кре́вний, а, е. Кровный. Упирь і непевний усім відьмам родич кревний. Ном. Кревна родина.
Кре́вність, ности, ж. Родство.
Кре́вно, нар. См. Кревне.
Кре́денець, нця, м. Буфетъ, посудный шкапъ. Левч.
Кре́жити, жу, жиш, гл. Беречь, скупиться. Мнж. 183.
Кре́йда, ди, ж. Мѣлъ. Побілів як крейда. Ном.
Крейдяни́й, а, е. Мѣловой. Ой ти горо крейдяная. Чуб. Викопали печері у крейдяній горі. МВ. II. 73.
Крейдя́нка, ки, ж. 1) Мѣсто, гдѣ добывается мѣлъ. Суджан. у. 2) Посуда для разбалтыванія мѣлу.
Кре́ймах, ха, м. = Крем'ях. А Маруся тут же знайшла черепочки та давай у креймахи грати. Кв. I. 40. Ум. Кре́ймашок. Ив. 39.
Кре́котень, тня, м. Крехтунъ, старый, постоянно крехтящій человѣкъ. Хорольск. у.
Кректа́ти, кчу́, чеш, гл. Кряхтѣть. Цупить із печі горщик, аж крекче. ЗОЮР. I. 34.
Кре́ля, лі, ж. Большая льдина. Вх. Зн. 29.
Кремезли́вий и кремезни́й. 1) Крѣпкій, здоровый. Не закутуй дитину, то вона буде кремезлива. Берд. у. Старинні люде були кремезніші. Харьк. 2) Твердый, неуступчивый. Хазяїн був чоловік кремезний и норовливий. МВ. II. 76.
Кремени́на, ни, ж. 1) Кусокъ кремня. Котилася кременина. Нп. 2) Кремнистое мѣсто. Прилетів орел з чорної хмари, убив голубця на кременині. Мет. 107.
Кремени́стий, а, е. Кремнистый. Усе порожевіло: кременисті шпилі, грукучий Дніпро. МВ. III. 125.
Кремени́ця, ці, ж. Раст. Petasites officinalis. Шух. I. 22.
Кремі́зний, а, е = Кремезний. Баба кремізна. Черк. у.
Креміне́ць, нця́, м. Ум. отъ кре́мінь.
Кремі́нний, а, е. Кремневый. Ой ти, горо кремінная! Мет. 37.
Кремі́ння, ня, с. соб. отъ кре́мінь. Я маю вельми дорогий крам: шпильки і голки, креміння і люльки. Макс. (1849). 70.
Кремі́нчик, ка, м. Ум. отъ кре́мінь.
Кре́мінь, меню, м. 1) Кремень (минераллъ). 2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Нп. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. ЗОЮР. Ум. Креміне́ць, кремі́нчик. Лежали губка, кремінець. Котл. Погляділа в гаманець, — аж люлечка й кремінець. Нп. Крешіть, крешіть, кремінчики. Чуб. V. 548.
Кремпілець, льця, м. 1) Косякъ для укрѣпленія полки. Волын. г. 2) Палка для связыванія узломъ концевъ веревки.
Кре́мпіль, ля, м. 1) Узявся за кремпіль добре. Ном. № 13876. 2) Кремплі и пр. = Крамплі и пр.
Кре́мсати, саю, єш, гл. 1) Обрубывать, обтесывать. 2) Переносно: плохо, неумѣло дѣлать что.
Кре́м'ях, ха, м. Округленный по возможности кремешекъ, просто камешекъ или черепокъ, употребляющійся при игрѣ у крем'яхи. Ив. 39. Нумте у крем'яхи гуляти. Оббивсь як крем'ях. Ном. См. Креймах.
Креніль, ля, м. Бабка (игральная кость). Шейк. Слов. 15.
Креп, пу, м. Мощь, крѣпость, сила. Мій син був таки здоровенький і креп був у руках у його, роботи не боявсь він. Екат. у.
Крепа́к, ка́, м. Крѣпостной. А сей Іван Золотаренко та був крепак. МВ. I. 37.
Крепа́цтво, ва, с. Крѣпостное состояніе. Такий то виходився хороший, мотор-
