Словарь української мови (1924)/кревне
◀ кревавий | Словарь української мови К кревне |
кревний ▶ |
|
Кре́вне и кре́вно, нар. До кроваваго пота, усердно; очень сильно. Ми трудимося кревно, а ви знай лежма лежите. Харьк. Роби кревно і ходи певно. Ном. № 9965. Почав гірко і кревно ридати. Мир. Пов. I. 162.