Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/836

Ця сторінка вичитана

ходить къ кому-нибудь. Так і завтра кочуюся хиба до тебе? Федьк.

Кош, ша́, м. = Кіш.

Коша́лка, ки, ж. = Кошик 1. Левч.

Кошани́ця, ці, ж. Скошенный на траву хлѣбъ. Ой пшениця, кошаниця — товарові паша. Мил. 80.

Кошар, ра, м. 1) = Кошик 1. Вх. Уг. 246. 2) = Кошара. Вх. Лем. 427. Ум. Кошарик. Вх. Уг. 246.

Коша́ра, ри, ж. Сарай, загорода для овецъ. Чуб. VII. 394. Шух. I. 185. Чужа кошара овець не наплодить. Ном. № 9659. Сімсот овець дам з кошари. Мет. 9.

Коша́рик, ка, м. Ум. отъ кошар.

Коша́рище, ща, с. Мѣсто, гдѣ стояла коша́ра. Желех.

Кошарчи́на, ни, ж. Небольшая коша́ра. Полт. г.

Коша́тина, ни, ж. Кошачье мясо. Винняв ковбасу німецьку, от що і свининою, і кошатиною, і конятиною начинена. Кв. II. 173.

Коша́чки, ків, м. мн. = Котики 3, б.

Кошва́, ви́, ж. соб. Кошки. Брацл. у.

Коше́лик, ка, м. Ум. отъ коші́ль.

Кошели́на, ни, ж. = Кошіль. Желех.

Кошени́ця, ці, ж. = Кошаниця. Три копиці кошениці. Ном. № 13874. Ну, каже кінь, пусти мене… на три зорі, на пшеницю, на зелену кошеницю. Мнж. 34.

Кошеня́, ня́ти, с. Котенокъ. Запишався, як кошеня в попелі. Ном. № 2473.

Коше́чий, а, е = Котячий. Любить її, наче кошечим мізгом нагодувала його. Ном. № 8747. Коше́ча м'я́та. Раст. а) = Котики 3, б. ЗЮЗО. I. 124. б) Nepeta Catartica L. ЗЮЗО. I. 129.

Коше́чник, ка, м. = Котики 3, б. ЗЮЗО. I. 129.

Ко́шик, ка, м. 1) Корзина. З кошиком та з грошиком. Ном. № 10479. Молодиця йшла з кошиком, дівчина з другим. МВ. III. 39. 2) Корзина плетеная на телегѣ для перевозки картофеля, бураковъ и пр. Чуб. VII. 403. 3) мн. Раст. Trifolium montanum. ЗЮЗО. I. 139.

Кошика́рство, ва, с. Ремесло корзинщика. Желех.

Кошика́рський, а, е. Корзинщиковъ. Желех.

Кошика́рь, ря́, м. Корзинщикъ. Желех.

Коши́ці, ши́ць, ж. мн. Раст. Trifolium montanum? См. Кошик 3. Ой у лісі зацвіли кошиці. Мет. 278.

Коші́вка, ки, ж. = Кошик 1. Левч. 60.

Коші́вниця, ці, ж. Корзина для храненія зерна = Кошіль 2. Там в кошівниці трохи зернища. Грин. III. 105.

Коші́ль, ля́, м. 1) Корзинка съ крышкой, которую носять въ рукахъ. Дружко коровай крає, семеро дітей має, та все з кошелями, ввесь коровай забрали. Мет. 203. Кошелі́ носи́ти за ким. Ухаживать за кѣмъ, подлаживаться къ кому. Под. 2) Соломенная или изъ прутьевъ большая стоячая корзина для ссыпки зерноваго хлѣба. 3) Плетеныя корзины съ землею, для увеличенія окоповъ на нихъ поставленныя. Скрізь поверх валу поставили кошелі, сплетені з лози і натоптані землею. Стор. Ум. Коше́лик.

Коші́ння, ня, с. Кошеніе, косьба. Шух. I. 169, 189.

Ко́шлання, ня, с. Взъерошиванье (волосъ, шерсти).

Ко́шлати, лаю, єш, гл. Взъерошивать (волосы, шерсть).

Кошла́тий, а, е. Мохнатый. Іде коза рогата, веде діток кошлата. Гатц. 17.

Кошла́тити, ла́чу, тиш, гл. = Кошлати.

Кошла́тіти, тію, єш, гл. Взъерошиваться. Шерсть кошлатіє. Херс.

Ко́шниця, ці, ж. Родъ высокаго и узкаго хворостянаго амбарчика, въ который ссыпаютъ кукурузу въ початкахъ. Kolb. I. 62.

Кошови́й, а́, е́. 1) Относящійся къ кошу́. 2) Только м. р. Кошевой, начальникъ Запорожской Сѣчи. Ой полети, галко, ой полети, чорна, на Дін риби їсти, ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Грин. III. 602.

Кошт, ту, м. 1) Расходъ, издержки. Хитро, мудро та невеликим коштом. Ном. № 3716. 2) Иждивеніе, средства. Поробивши власним коштом човни. К. ЧР. 234. Хрест я вже своїм коштом ставлю. Св. Л. 311.

Кошто́вий и коштови́тий, а, е. Дорогой, цѣнный. Харьк. г. Ой справ же мені, мати… коштовитий цвіток. Чуб. V. 748.

Кошто́вний, а, е. 1) Цѣнный, дорогой. Який я коштовний дом збудував. Грин. III. 693. 2) Драгоцѣнный.

Кошто́вність, ности, ж. 1) Цѣнность. Желех. 2) Драгоцѣнность.

Кошто́вно, нар. 1) Цѣнно, дорого. 2) Драгоцѣнно.

Кошто́вня, ні, ж. Цѣнная, дорогая вещь. Це вже ви, пане, скупитесь: таку