Словарь української мови (1924)/кошик
◀ кошечник | Словарь української мови К кошик |
кошикарство ▶ |
|
Ко́шик, ка, м. 1) Корзина. З кошиком та з грошиком. Ном. № 10479. Молодиця йшла з кошиком, дівчина з другим. МВ. III. 39. 2) Корзина плетеная на телегѣ для перевозки картофеля, бураковъ и пр. Чуб. VII. 403. 3) мн. Раст. Trifolium montanum. ЗЮЗО. I. 139.