Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/826

Ця сторінка вичитана

ро́в'яче зілля. Раст. Orobanche epithimum. Шух. I. 22.

Корогва́, ви́, ж. 1) Знамя. Із за гори козацькі корогви видко. Дума. У запорожців на білих корогвах тілько червоні хрести, а в городових — орли і всяке малювання з золотом. К. ЧР. 328. Тоді Кішка Самійло, гетьман запорозький, чогось одгадав, сам на чердак виступав, червонії хрещатії давнії корогви… винімав, роспустив… Дума. 2) Церковная хоругвь. Поміж возами попи з кропилами пішли; за ними корогви несли. Шевч. 159. 3) Красный флагъ, вывѣшиваемый на утро послѣ свадебной ночи, если невѣста оказалась непорочной. Біля червоної корогви казились п'яненькі молодиці. Ум. Корого́вка, корого́вця. Над річкою, над Дніпром короговка в'ється. Мет. 430. Ой військо йде, короговці мають. Нп. А в нашій церковці три короговці, а в тих короговцях три зірочки ясних. Чуб. III. 215. Значитъ также флагъ, значокъ. А за ним (Залізняком) усе по два, усе по два з ратищами і у передніх пар, може, у трьох, ратища з короговками двойчатими, так що оце… половина жовта, а половина чорна, або червона, або синя. ЗОЮР. I. 253.

Корогі́д, го́ду, м. = Перезва. Прийшовши з корогода, танцюють по лавках, батько дає горілки. Грин. III. 444, 445.

Корого́в, гви́, ж. и Корого́в, гву, м. = Корогва. Полковник Корсунський на ринок вихожає, хрещату корогов роспускає. Мет. Хвилон, корсунський полковниче… хрещатий корогов на ринку поставляв. Мет. 414. І на корогов до церкви двісті подарую. Мкр. Н. 14.

Корого́вка, ки, ж. Ум. отъ корогва́.

Корого́вний, а, е. Относящійся къ знамени, хоругви, флагу.

Корого́вця, ці, ж. Ум. отъ корогва́.

Коро́да, ди, ж. Сильно сучковатое дерево. Шух. I. 176.

Короди́тися, джу́ся, дишся, гл. Жаловаться на боль. Як прийшла косовиця, то й жінка кородиться. Ном.

Кородки́й, а, е. Больной, хилый, слабый. Цей віл кородкий на ноги: як горяна дорога, — верстов 20 пройшов, — уже й кульгає. Донск. обл.

Коро́дливий, а, е. Чувствительный къ боли.

Корої́да, ди, м. Насѣк. Короѣдъ, Bostrychus. Вх. Пч. I. 5.

Ко́рок, рка, м. Каблукъ. Чуб. VII. 431. Один чобіт на підкові, а другий на корку. Нп. Чоботи на височенних корках пошиє, щоб не швидко зносились. Г. Барв. 516. Ум. Ко́рочок. Черевички на корочках височеньких. МВ. II. 77.

Короле́ва, ви, ж. Королева. Королева ішпанська Ізабелла. Ком. I. 53. Ум. Королі́вонька. Запишалась єси, королівонько ти наша, не озвешся до нас. Г. Барв. 208.

Короле́венко, ка, м. = Короленко. Ой поїхав та королевенко на погуляння. Г. Барв. 492.

Короле́вич, ча, м. Королевичъ. Ой поїхав королевич на прогуляння. Чуб. V. 758.

Короле́нко, ка, м. = Королевич. Дасть тобі король червоний корогов, а королиха — полумисок червонців, а короленко — вороного коня. Чуб. III. 281.

Коро́лик, ка, м. 1) Ум. отъ коро́ль. 2) Зоол. Крапивникъ, Motacilla troglodytes. Вх. Лем. 427.

Короли́ха, хи, ж. Жена короля. Дасть тобі король червоний корогов, а королиха — полумисок червонців. Чуб. III. 281.

Короли́ця, ці, ж. = Королева. Ззіла царя й царицю, короля й королицю. Грин. I. 249. Була гарна вбога панна, краля-королиця. К. МБ. X. 4.

Королі́в, ле́ва, ве. 1) Королевскій. Я шукав, я питав королевого двора. Чуб. 2) Королі́в цвіт. Раст. Phaseolus multiflorus. ЗЮЗО. I. 131.

Королі́вна, ни, ж. Королевна. Ой ходять вони по риночку, як ті королівни. Чуб. V. 33. Чи воно яка князівна, чи королівна. Рудч. Ск. II. 46.

Королі́вонька, ки, ж. Ум. отъ короле́ва.

Королі́вство, ва, с. Королевство.

Королі́вський, а, е. Королевскій.

Королі́вщина, ни, ж. Жалованная королемъ земля. За службу королівщин допевнявся. К. Бай. 32.

Коро́ль, ля́, м. 1) Король. Сейми, сеймики ревіли, сусіде мовчали, дивилися, як королі із Польщі втікають. Шевч. 130. То король ниверсали писав, самому Барабашу до рук подавав. Дума. 2) Названіе вола самой свѣтлой масти. КС. 1898. VII. 42. 3) Весенняя хороводная игра молодежи, существующая въ двухъ видахъ. Опис. у Чуб. III. 42—46, Ив. 74, Маркев. 70. Ну лиш у хрещика, або в короля. МВ. 4) Король (въ картахъ). КС. 1887. VI. 463. 5) Преимущ. во мн. Родъ игры въ бирюльки; изъ употребляющихся при этомъ