I. 143. 3) Родъ женской кофты, обыкновенно суконной, надѣваемой сверхъ одежды. Волынь. Гол. Од. 51, 76, 23.
Катаржний, а, е. = Каторжний. Я дуже боявся катаржної лози. Левиц. I.
Ката́ти, та́ю, єш, гл. Бить. Горілку, мед не чаркою, — поставцем кружає, а ворога, заплющившись, ката, не минає. Шевч.
Ката́тися, та́юся, єшся, гл. Кататься. Ізробимо санчата, запряжемо коня та будемо кататься. Рудч. Ск.
Кате́дра, ри, ж. 1) Каѳедра. Наука по катедрах кульгала або дрімала. Левиц. I. 257. 2) Каѳедральный соборъ. О. 1861. II. Слов.
Катели́к, ка, м. Католикъ. Іще не заржавіла і шабля, моя сваха… Таки вона й тепер як би розозлилась, то не один кателик лобом догори стане. ЗОЮР. I. 318.
Катели́ків, кова, ве. Принадлежащій католику.
Катели́цкий, а, е. 1) Католическій. 2) Употребляется какъ бранное слово въ смыслѣ: злой, дурной. Хай тобі кателицький батько!
Катели́цтво, ва, с. Католичество. Теперечки тілько мені і надії, що на те кателицтво і патерів. Стор.
Катели́чий, а, е. = Кателицький.
Катели́чка, ки, ж. Католичка. Ти думаєш, що я мав би кателичку за жінку? К. ЧР. 220.
Катерва́к, ка, м. = Тетервак. Вх. Зн. 24.
Ка́терга, ги, ж. = Каторга. Мучився 54 годи в турецькій катерзі. К. ЧР.
Ка́тержний, а, е. = Каторжний. Уже вона мені отут сидить в печінках, ся річка катержна. Греб. 388.
Катери́нка, ки, ж. 1) Шарманка. В шинку голосить, та вже не своїм голосом катеринка. Левиц. Чути: катеринка грає. Св. Л. 293. 2) Воротъ для притягиванія якоря на плоту. Канев. у.
Катери́нщик, ка, м. Шарманщикъ. Катеринка грає… іде катеринщик. Св. Л. 294.
Катери́нщиця, ці, ж. Шарманщица.
Ка́терка, ки, ж. Катеръ. Гей, катерко розбитая. Чуб. V. 954.
Катехи́зис, са, м. Катехизисъ. Народ прикладає до Бога ті властивости, котрі звичайне прикладуються до його в катехизисові. Левиц. Дітей малих збірають, катехизиса учать. О. 1862. II. 58.
Ка́тир, ра, м. Селезень. Ой ходила дівчина по полю да гонила катира додому. Нп. См. Качур.
Кати́ха, хи, ж. Жена палача.
Ка́тів, това, тове. 1) Принадлежащій палачу. Пекла — бодай катових рук не втекла. Ном. № 12284. 2) Бранное слово, употребляемое подобно слову чортів, бісів. Той же козак… один шостак розгадав, да й той к катовій матері у корчмі прогуляв. Макс. Іди́ собі́ к ка́товій ма́тері! Иди къ чорту!
Каті́вка, ки, ж. Мучительница. Петрівка — на хліб катівка. Ном. № 463. Значеніе слова ясно изъ слѣдующаго мѣста письма Мазепы къ М. Кочубей: „Тяжко зафрасовалемся, почувши же тая катувка не перестаєть в. м. мучити“. Костомаровъ. Мазепа, 360.
Катівня́, ні́, ж. Пытка, истязаніе. Харьк. у. Лободовск. См. Катування.
Каті́вський, а, е. Палачевъ. Щоб тебе не минули катівські руки. Ном. № 3690.
Катлама́, ми́, ж. Прѣсныя лепешки, жареныя въ бараньемъ жирѣ (чабанское кушанье). Мнж. 181.
Като́ваний, а, е. Наказанный палачемъ; пытанный; измученный.
Католи́к, ка, м. = Кателик. Я прощаю, що ви католики. Шевч. 204.
Католи́ків, кова, кове. = Кателиків, Гаспедську католикову Явдоху б'ють. Кв.
Католи́цький, а, е. = Кателицький. 1) Католицькі пани з нашими перевертнями усиловувались унію прищепити К. ЧР. 2) Будьте ласкаві, зведіть з нашого місця отого навіженного, католицького, бусурменського москаля. Кв.
Катели́цтво, ва, с. = Кателицьтво.
Католи́чка, ки, ж. = Кателичка. Чом матір не вбили, ту прокляту католичку, що вас породила? Шевч. 199.
Ка́торга, ги, ж. 1) Гребное турецкое судно, галера. АД. I. 91. Подай нам, Господи, із неба дрібен дощик, а знизу буйний вітер! хочай-би чи не встала на Чорному морю бистрая хвиля, хочай-би чи не повиривала якорів з турецької каторги. АД. I. 89. Бо як стане Чорнеє море согравати, то не знатиме отець, либонь мати, у которій каторзі (невольника) шукати: чи у пристані Козловської, чи у городі Царьграді на базарі. АД. I. 94. Визволь, Господи, всіх бідних невольників з тяжкої неволі турецької, з каторги бусурменської на тихі води, на ясні зорі. АД. I. 89. 2) Каторга,
