все тута не по нашому, що все тута по иначому. Грин. III. 493.
Инби́рець, рцю, м. Ум. отъ инби́рь.
Инбирі́вка, ки, ж. Инбирная настойка.
Инби́рь, рю, м. = Имбер. Ум. Инбирець.
И́нде, нар. Въ иное, въ другое мѣсто, въ другомъ мѣстѣ. Ходім, ринде, куди инде, там нас не знатимуть та й риндею не зватимуть. Лебед. у. Хто не входить в кошару дверима, а перелазить де инде, той злодій. Єв. І. X. 1. В Жаботині родилася, инде не привикну. Чуб. III. 137.
Инджиба́ба, би, ж. Баба-яга. Угор.
Инди́к, ка, м. Индюкъ, индѣйскій пѣтухъ. Ходить, як индик переяслівський. Ном. Посип индикам, гусям дай. Шевч. 132. Надувся, як индик. Котл. Ен. II. 35.
Индича́, ча́ти, индиченя́, ня́ти, с. Птенецъ-индюкъ. Та пропив чоловік индика, а жінка индичку й индиченя. Чуб. V. 636.
Инди́чий, а, е. Принадлежащій, свойственный индюку или индюшкѣ.
Инди́чина, ни, ж. Мясо индѣйки, индюка.
Инди́читися, чуся, чишся, гл. Важничать. Ти якого гаспида индичишся? Ном. № 3546. А вже що отті калістратори всякі!… знаєте, які вони иноді в нас: і чваниться, индичиться. Сим. 230.
Инди́чка, ки, ж. Индѣйка. Чуб. V. 636.
Инди́чня, ні, ж. Помѣщеніе для индюковъ.
Индичня́, ні́, ж. соб. Индюки.
Индор, ра, м. = Индик. Вх. Лем. 421.
Инду́та, ти, ж. Испорч. инду́кта — пошлина на ввозные товары. Так було тогді тілько два перевози. Заплатив було индуту, то й пропустять. ЗОЮР. I. 263
Индюр, ра, м. = Индор. Вх. Лем. 421.
Ине́й, нею, м. Иней. Ком. II. 25. Будуть твої карі очі инеєм уростати. Чуб. V. 603.
Инжи́р, ру, м. Винныя ягоды. О. 1862. IX. 64.
И́ний, а, е. = Инший. Мав хтось иний родитися, та кури запіли. Посл.
И́нколи, нар. Иногда, по временамъ.
И́нкуди, нар. Куда нибудь. Поїхали ми не инкуди, а у саму університетську церкву. Морд. Оп. 70.
Инний, а, е. = Инший. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ном. № 5837.
И́ногді, и́ноді, нар. Иногда. Иногді б'ють Хому за Яремину вину. Ном. № 4062. Гайдамаки приходили в Черкаси разів може п'ять, — иноді в день, а иноді вночі, иноді в великій, а часом в невеликій купі. ЗОЮР. I. 246.
Инозе́мний, а, е. Иноземный, иностранный. Заводить усе в своїх домах по иноземному. К. Гр. Кв. VII.
Инозе́мщина, ни, ж. Иноземщина, иностранные обычаи, порядки. Иноземщина заливає наші народні низини. К. Гр. Кв. XXVII.
Иномо́вний, а, е. Иноязычный. Иномовні чудні слова. Левиц. I. 243.
Инсли́за, зи, ж. = Інклюз. Чуб. III. 23.
Инч, и́нче, нар. = Инше.
Инчий, а, е. = Инший. Поведу, каже… у инче царство. Рудч. Ск. II. 108.
Инша́к, нар. = Инак. Вх. Уг. 242.
'Инша́кий, а, е. '= Инакий. Вх. Лем. 421.
И́нше, нар. = Инакше. Може як инше це зробити? Куди́ и́нше. Въ другое мѣсто. Ішов бідний чоловік у Степанівці на ярмарок, а може куди инше. Рудч. Ск. II. 25.
И́нший, а, е. 1) = Инакший. Шевч. 152. Милий покидає, иншої шукає. Нп. Дві в однаковому убранні, а третя в иншому. Грин. I. 112. 2) Иной, нѣкоторый. Инший легко робить та хороше ходить.
И́н'як, нар. = Инак. Однаковісінько йому, чи так, чи, може, ин'як. МВ. (О. 1862. I. 100).
И́н'яки́й, а, е. = Инакий. Ин'якої ночі то є роса. Черк. у.
Ирга, ги, ж. Раст. Cotoneaster vulgaris Linde. ЗЮЗО. I. 120.
Ирджок, (джка?), м. Землеройка, Sorex. Вх. Уг. 242.
Иржа́, жі́, ж. = Ржа. Було так і їсть, як иржа залізо. МВ. І.
Иржа́вець, вця, м. = Ржавець.
Иржа́вий, а, е. = Ржавий.
Иржа́вина, ни, ж. Мѣсто со ржавой водой. Отам на луках та є иржавини, то тим і трава иржава, неїдома. Волч. у.
Иржа́віти, вію, єш, гл. = Ржавіти.
И́риця, ці, ж. 1) Животное, водящееся въ водѣ, въ частности Triton. Вх. Пч. II. 17. 2) Птица, возвратившаяся изъ зимняго отлета. Вже ириця проявилась, скоро тепло стане. Борз. у. Птице, ирице, ходи до нас вечерю їсти. 3) Очень старая жен-
