Зю́рити, рю, риш, гл. = Дзю́рити.
З'юртува́тися, ту́юся, єшся, гл. = Заюртуватися. На дворі з'юртувались і на щось дивились, до сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають, Харитину, всю беседу й молодих лякають. Мкр. Н. 26.
Зя́б, би. Пахоть на зиму, поле, вспаханное осенью подъ яровой хлѣбъ. На зяб орати. Вас. 196. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. Г. Барв. 306.
Зябля́, лі́, ж. = Зяб.
Зя́бра, бер, ж. мн. 1) Жабры. 2) Крючья в остях. Шух. I. 223.
Зябрі́й. См. Зюбрій.
З'я́ва, ви, ж. Явленіе.
Зя́ви, вів, м. мн. = Зябра. Вх. Пч. I. 14. См. Зів 2.
З'яви́тися. См. З'являтися.
З'явля́тися, ля́юся, єшся, сов. в. з'яви́тися, влю́ся, вишся, гл. Являться, явиться. Грин. III. 33. Там, де його ніхто не сподівався, там він з'являвсь. КС. 1882. X. 185. Нова рада, нова рада світу ся з'явила. Чуб. III. 328. Перед гетьманом козаки з'явились. К. МБ. II. 139.
З'я́зувати, зую, єш, сов. в. з'яза́ти, з'яжу́, жеш, гл. = Зв'язувати, зв'язати. З'язала снопів зо два та й кинула. Харьк. З'язувати б уже це, та нема мотузків. Харьк.
З'я́зуватися, зуюся, єшся, сов. в. з'яза́тися, з'яжу́ся, жешся, гл. = Зв'язуватися, зв'язатися. Харьк.
З'яси́рити, рю, риш, гл. Взять въ неволю, въ плѣнъ. А я з'ясирю панну. К. ПС. 112.
З'яструбі́ти, бі́ю, єш, гл. Сдѣлаться подобнымъ ястребу. Коли сова з'яструбіє, то вище сокола літає. Ном. № 4225.
З'ясува́ти, су́ю, єш, гл. Выяснить, обнаружить. Не смів я вам, що думав, з'ясувати. К. Іов. 70.
Зя́тенько, ка и зя́течок, чка, м. Ум. отъ зять.
Зя́ти, зя́ю, єш, гл. = Зяяти. Вх. Лем. 421.
Зя́тів, тева, ве. Зятевъ. Уже й христиться й молиться, що вирвалась із рук зятевих. Рудч. Ск. I. 181.
Зя́тній, я, є. Принадлежащій зятю. Прибулося тещі зятнії діти колихати. Ном. № 4910.
Зять, тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Мет. 72. Ум. Зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485.
Зятько́, ка́, м. Ласк. отъ зять. Укрийсь, зятьку, укрійсь та на негоді не мочись. Грин. III. 498.
Зя́яти, зя́ю, єш, гл. Зіять. Щоб тобі так рот зяяв, як ото двері зяють. (Як хто не зачинить дверей).
