Словарь української мови (1924)/зять
| ◀ зятній | Словарь української мови З зять |
зятько ▶ |
|
Зять, тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Мет. 72. Ум. Зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485.
| ◀ зятній | Словарь української мови Борис Грінченко З зять |
зятько ▶ |
|
Словарь української мови — З
зять
Борис Грінченко
1924
Зять, тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Мет. 72. Ум. Зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485.