Зматчі́лий, а, е. Объ ульѣ: лишившійся матки.
Змахну́ти. См. Змахувати.
Зма́хувати, хую, єш, сов. в. змахну́ти, ну́, не́ш, гл. Смахивать, смахнуть, сметать, сместь. А що, змахнула пил з місяця? Шевч. 302.
Змеж, змежи, пред. = Зміж.
Змежені́ти, ні́ю, єш, гл. Спасть (о водѣ). Як змеженіє вода, тоді треба її гатити. Міус. окр.
Зме́жи. См. Зміж.
Зме́лений, а, е. Смолотый.
Змельну́ти, ну́, не́ш, гл. Смигнуть, сморгнуть. А Загнибідиха ж то і не змельне нікуди: як уп'яла свої блакитні очі у ясне світло сонця, та там вони і потонули. Мир. ХРВ. II. 76.
Зменча́ти, ся и пр. = Зменша́ти, ся и пр. Менший син так зменчається перед батьком, а старший, так той не мовчить ні трохи. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Зме́ншати, шаю, єш, гл. Уменьшиться. Добрий дощ ішов та вже зменшав трохи. НВолын. у.
Зменша́ти, ша́ю, єш, гл. = Зме́ншувати.
Зменша́тися, ша́юся, єшся, гл. = Зменшуватися. Моя прабаба яка, а перед чоловіком зменшалась, корилась йому. Г. Барв. 430. Тихо піднявся він (місяць) у гору, зменшаючись і ясніючи. Левиц. I. 19.
Зме́ншення, ня, с. Уменьшеніе.
Зменши́ти, ся. См. Зменшувати, ся.
Зме́ншування, ня, с. = Зме́ншення. НВолын. у.
Зме́ншувати, шую, єш, сов. в. зменши́ти, шу́, ши́ш, гл. Уменьшать, уменьшить. Не няли віри, що бачив сто вовків, так зменшував-зменшував, а далі ото каже — чув, мов, що щось шелеснуло. Ном. № 4356.
Зме́ншуватися, шуюся, єшся, сов. в. зме́ншитися, шуся, шишся, гл. 1) Уменьшаться; уменьшиться. Левиц. Пов. 69. 2) Покоряться кому, уступать старшему.
Зме́рвити, влю, виш, гл. Истереть, измять (солому). Вх. Лем. 420.
Змере́жити. См. Змережувати.
Змере́жування, ня, с. 1) Испещреніе узоромъ и пр. 2) Расшиваніе мере́жками. 3) Соединеніе мере́жкою двухъ частей рубашки, двухъ кусковъ ткани. Змережування бува: косе, стовпчиками і кругле. (Залюбовск.).
Змере́жувати, жую, єш, сов. в. змере́жити, жу, жиш, гл. 1) Испещрять, испещрить узорами и пр. Тонесеньку хустку сріблом мережит; та як змережила, сльоза́ми зросила. Федьк. I. 106. 2) Расшивать, расшить мере́жками. 3) Соединять, соединить мере́жкою двѣ части рубашки, два куска ткани.
Змере́жуватися, жуюся, єшся, сов. в. змере́житися, жуся, жишся, гл. 1) Испещряться, испещриться узорами и пр. 2) Расшиваться, расшиться мере́жками. 3) О двухъ частяхъ рубашки, двухъ кускахъ ткани: соединяться, соединиться мере́жкою.
Зме́рзлий, а, е. Смерзшій.
Змерзлю́х, ха, м. Мерзлякъ, зябкій человѣкъ. Желех.
Змерзлю́ка, ки, ж. Зябкая женщина. Желех.
Зме́рз(ну)ти, зну, неш, гл. Смерзнуть, озябнуть. Шолудиве порося і в Петрівку змерзне. Ном. № 1582. О, та й змерз же я цупко! Кв. Драм. 5. Зняв шапку, привітався… „Змерз“, каже. МВ. II. 26. Дайте нам пироги, бо ми змерзли в ноги. Чуб. III. 431.
Зме́рлий, а, е. Умершій.
Змертві́ти, ві́ю, єш, гл. Помертвѣть, обмереть, сильно испугаться. Оксана так і змертвіла. Кв. I. 204.
Зме́рти. См. Зміра́ти.
Змести́. См. Змітати.
Зметю́хкати, каю, єш, гл. Скомкать, смять, набросать въ безпорядкѣ. Вх. Лем. 420.
Змива́ння, ня, с. 1) Смываніе. 2) Вымываніе. Ум. Змива́ннячко. Суботнеє змиваннячко, недільнеє прибіраннячко, що в суботу ізмиюся, а в неділю приберуся. Мил. 131.
Змива́ти, ва́ю, єш, сов. в. зми́ти, зми́ю, єш, гл. 1) Смывать, смыть. Ой ви сльози, дрібні сльози, ви змиєте горе. Шевч. 171. Як водою змито — нема й нема. Г. Барв. 78. 2) Вымывать, вымыть. Голову йому змила і поськала. Рудч. Ск. II. 43. Пасітеся, сірі воли, не бійтеся вовка, а я піду до дівчини, — чи змита головка. Чуб. V. 57.
Змива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. зми́тися, зми́юся, єшся, гл. 1) Смываться, смыться. Білі рученьки змиваються, а персники постираються. Чуб. V. 591. 2) Вымывать, вымыть голову. Ой як прийде субітонька, — я змиюся й росчешуся. Мет. 76.
Змиг, гу, м. Мигъ.
