Баку́нчик, ка, м. Ум. отъ бакун.
Бакуня́ка, ки, м. Ув. отъ бакун.
Бакуня́р, ра́, м. Контрабандистъ, переносящій табакъ. Желех. См. бакун.
Бакхана́лія, лії, ж. Вакханалія. Я зустрів на улиці весілля, що ходили з добриднями; все те було дуже вже на підпитку; хто в скоки, хто в боки, — нестеменна бакханалія. Ном. № 11734.
Бакхи́чний, а, е. Вакхическій. Левиц. I. 520.
Бакша́, ші́, ж. = Баштан. Сама пійде бакшу полоти. Кв. Оцей дощик добрий на бакші. Богод. у.
Бал, лу, м. Балъ. Рудч. Ск. I. 9. Ум. Бало́к. Бувають у нас і балки, то в господу закликають музику О. 1862. IV. 90.
Ба́ла, ли, м. Дубина, пентюхъ. Желех.
Балаба́єчка, ки, ж. Ум. отъ балабайка.
Балаба́йка, ки, ж. Балалайка. Рудч. Ск. I. 18. Мкр. Н. 16. Грати у балабайку. Ум. Балабаєчка.
Балаба́н, на, м. 1) Родъ хлѣбнаго печенья. Подай лиш отам з запічка балабани гарячі, тетерю та під'їмо хоч трохи. О. 1861. XI. Кух. 27. 2) Родъ растенія. ЕЗ. V. 246. 3) Птица: разновидность сокола. У Вх. Пч. II. 19: Gentilis (Falco nobilis).
Балаба́нка, ки, ж. Очень крупный сортъ картофеля. Богод. у.
Балаба́нський, а, е. ? Ус балабанський чуприна черкеська. Ном. № 8589.
Балабі́й. Употребляется пастухами овецъ въ призывѣ для козловъ. Отара на тирлі або в роспаш; виходить личман вперед, кличе цапів так: гей цо! балабій! цо, цо! балабій! цо! — Цапи, де б не були, ідуть до личмана, вівці за цапами. О. 1862. V. Кух. 35.
Балабо́лька, ки, ж. Бубенчикъ. Шейк.
Балабо́н, на, м. Бубенчикъ, погремушка. Подольск. г. У нашої попаді балабони на заді; не багато — тільки п'ять, куди іде — брязкотять. Н. п. Ум. Балабончик. Г. Барв. 513.
Балабо́нити, ню, ниш, гл. Звонить, бренчать (напр., бубенчиками, погремушкой).
Балабо́нка, ки, ж. Родъ растенія съ клубнями на корнѣ, похожими на картофель (употребл. для настойки). Херс.
Балабо́нчик, ка, м. Ум. отъ балабон.
Балабо́шити, шу, шиш, гл. Болтать, говорить. Та це діти у нас так балабошать, а чи воно такечки, — хто ж його зна. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Балабу́ла, ли, ж. ? Чуб. III. 105.
Балабу́рка, ки, ж. = Картопля. Далі ж єї балабурок нелуплених їсти. Гол. I. 199. См. Бараболя.
Бала́бух, ха, м. 1) Небольшая булочка, испеченная или сваренная въ водѣ. Употребляется въ пищу, а также для гаданія подъ праздникъ Андрея Первозваннаго. 2) Комъ, комокъ. Шейк. Балабух глини. Ум. Балабушок.
Бала́буха, хи, ж. 1) = Балабух 1. Шейк. 2) Шишка. Під плечем така балабуха. Зміев. у. Ум. Балабушка, балабушечка. Чуб. III. 258. О. 1862. IV. 13.
Бала́бушка, ки, ж. 1) Ум. отъ балабуха. Маркев. 22. 2) Комокъ помета. Нехай він пом'янеться на кінську балабушку. Ном. № 8363.
Бала́бушок, шка, м. Ум. отъ балабух.
Балагу́ла, ли, ж. 1) Крытая дорожная повозка, на которой ѣздятъ евреи. Левиц. I. 504. 2) Еврей-извозчикъ на такомъ экипажѣ. 3) Въ юго-западн. краѣ: народникъ изъ польскихъ помѣщиковъ 1830—50 гг., членъ особаго народническаго общества въ то время.
Балагу́льський, а, е. Относящійся къ балагул'ѣ. Балагульський віз. Грин. I. 55.
Балаґува́ти, ґу́ю, єш, гл. Жить въ праздности. Вх. Уг. 226.
Бала́й. Употребл. въ выраж.: галай-балай. См. Галай 3.
Бала́кайло, ла, м. Болтунъ, говорунъ, пустомеля. Желех.
Бала́канка, ки, ж. Болтовня. Желех.
Бала́кання, ня, с. Разговоръ, каляканье. Нам не треба балакання, не треба слів, а треба діла. Левиц. Пов. 162.
Бала́кати, каю, єш, гл. 1) Бесѣдовать, болтать, калякать, разговаривать. Звичайно за слівцем балакали по слову. Греб. За рученьки біленькі взявшись, балакали то сяк, то так. Котл. Ен. I. 18. Балака таке — не своє. Говоритъ вздоръ. Зміев. у.
Бала́катисягл. Употреб. безлично: балакається, балакалось. Говорится, говорилось. Чого ж ви мовчите? — Та якось не балакається.
Бала́ки, ла́к, ж. мн. Разговоры. ЗОЮР. I. 277. Другий підходе з такою розмовою до короля, як і перший… Третій підходе до короля з тими ж самими балаками. Чуб. III. 46.
