Словарь української мови (1924)/галай

by Борис Грінченко

◀ галадущик

Словарь української мови Борис Грінченко Г галай

галайда ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Гала́й 1) = Гала́йко. Желех. 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 401. 3) На гала́й-бала́й. Необдуманно, на авось, какъ попало, какъ нибудь. Ном. № 13030. 4) У гала́й сві́та піти́ = Гала світа піти. Желех. См. Гала 2.