й не знаю. Драг. 52. Се вже така буде усюди заведенція. Кв. Драм. 34.
Заведи́світок, тка, м. = Дурисвіт. Желех.
Заведія, дії, м. Обманщикъ? Гол. II. 508.
Заве́зиско и заве́злиско, ка, с. Мѣсто, гдѣ почва глубоко запала. Вх. Лем. 414.
Заве́зти́. См. Завозити.
Заве́йкати, каю, єш, гл. Закричать „вей-мир“. „Яку торбу, якого баранця?“ — завейкали жиди. Рудч. Ск. II. 132.
Завелича́тися, ча́юся, єшся, гл. Заважничать. Завеличався, як жид на родинах. Ном. № 2490.
За́верба, би, ж. и За́вербник, ка, м. Родъ раст. изъ породы Salix. Вх. Зн. 18.
Завербува́ти, бу́ю, єш, гл. Завербовать. Другу половину завербували собі в товариство ті шмаровози. Стор. I. 109.
Заверга́ти, га́ю, єш, сов. в. заве́ргнути, ну, неш и заве́ргти, ве́ржу, жеш, гл. Забрасывать, забросить, закидывать, закинуть. Прала дівойка хусти на леду, прийшов до неї красний молодець:… „Я ті, дівойко, хусти розмечу“. — Як ти розмечеш, я сі позберау. „Я ті, дівойко, праник завержу“. — Як ти завержеш, а я сі найду. Гол. II. 73—74.
Завере́дити, дить, гл. безл. Почувствовать дурноту. Щось мені завередило.
Завередува́ти, ду́ю, єш, гл. Закапризничать, заприхотничать, начать привередничать.
Заверете́нитися, нюся, нишся, гл. Завертѣться, закружиться. Усе заверетенилось у мене в очіх. Г. Барв. 398.
Завереща́ти, щу́, щи́ш, гл. Громко и рѣзко закричать. Як увійшла в хату, як заверещить, як засичить! Левиц. Пов. 343.
Заверни́голова, ви, об. Человѣкъ, морочащій другого, сбивающій съ толку.
Заверну́ти, ся. См. Заверта́ти, ся.
За́верт, ту, м. 1) = Завертень. Нічим вовкові блювати, так завертами. Ном. № 2823. 2) Заворотъ, поворотъ. Отой Шпак живе на заверті. Каменец. у.
Заверта́йло, ла, м. Производящій кастрацію. Оцей мій кум завертайло на нашому селі.
Заверта́ти, та́ю, єш, сов. в. заверну́ти, ну́, неш, гл. 1) Заворачивать, заворотить, поворачивать, поворотить. Дике утя… завернуло під крильце головку та й куняє на озерці. Греб. 402. Уже коники запряжені і возики завернуті. МУЕ. III. 139. 2) Заходить, зайти по дорогѣ. Хто б не завернув на двір, або не зайшов у хату, — є кожному горілки чарка. Стор. М. Пр. 153. І в хутір лихо завернуло, і сліз чимало принесло. Шевч. 106. 3) Ворочать, воротить. Завертала миленького, завертала: ой вернися, мій миленький, завернися. Мир. Л. сб. 295. Там пасла гуси дівчина молода. — „Покинь, дівчино, гусоньки завертати“. Гол. I. 72. Жолніри, що йшли слідком, завернули собак. Стор. М. Пр. 112. 4) Приглашать, пригласить зайти, запрашивать, запросить. Оттоді-то удова не убогою себе мала, всіх козаків у двір завертала. Мет. 424. 5) Возвращать, возвратить что. Заверну все твоє. Грин. II. 99. 6) Оскоплять, оскопить (животное). О. 1862. V. Кух. 39. 7) — го́лову, мо́зок (кому). Оглуплять, одурять (кого). Не тієї освіти, що серце сушить і голову завертає. О. 1861. XI. 104. Чаще безлично: заверну́ло го́лову, мо́зок (кому). Одурѣлъ (кто). Чуб. III. 131. 8) Заверну́ти ніс. Заважничать. Ном. № 2467.
Заверта́тися, та́юся, єшся, сов. в. заверну́тися, ну́ся, не́шся, гл. 1) Заворачиваться, завернуться, поворачиваться, повернуться. 2) Ворочаться, воротиться, возвращаться, возвратиться. Біжи, біжи, дитя моє, не барися: на сінечному порозі завернися. Мет. 150. Тебе, серце, не покину, хоть покину, — завернуся, до серденька пригорнуся. Чуб. V. 262. Заверніться, тату, додому, — я й сама піду. Рудч. Ск. II. 55.
Заверта́ха, хи ж.? — Який буде обід твій… — Не журися ти, дівчино, єсть там в полі соломаха, козацькая завертаха. Лукаш. 12.
За́вертень, тня, м. Веревка или деревянное кольцо, которыми прикрѣпляютъ оглоблю къ санямъ. Сим. 37. Нічим вовкові блювати, так завертнями. Ном. № 2823.
Заверті́ти, ся. См. Заві́рчувати, ся.
За́вертка, ки, ж. 1) Пукъ стеблей стоящаго на корню хлѣба, свернутый узломъ. По народному повѣрью, за́вертка дѣлается съ злымъ умысломъ и имѣетъ силу причинить болѣзнь сорвавшему ее или съѣвшему хлѣбъ изъ зеренъ тѣхъ колосьевъ, которые были въ за́вертці. К. С. 1889. XII. 597. См. Завивка, завитка, завиття, закрутень, закрутка. 2) Родъ деревяннаго запора у дверей: проходящій сквозь дверной косякъ стержень, на внутреннемъ концѣ котораго деревянная пластинка, прикрѣпленная къ стержню посрединѣ и при горизонтальномъ положеніи захватывающая своею по-
