лодое, дикорастущее деревцо, выкопанное для окулировки; также новые побѣги, отростки садоваго дерева. Канев. у. 3) Въ деревѣ: живая древесина. 4) Источникъ, ключъ. 5) Пульсъ. 6) Живая мелкая рыба, которую надѣваютъ на удочку, какъ приманку. 7) Подпочва. Не можна дуже глибоко пускати плуга, бо можно живцю достати. Винниц. у. 8) Отличающійся въ разрѣзѣ темнымъ цвѣтомъ, плотный слой выдѣланной на подошвы кожи. 9) Ремешекъ съ деревянной палочкой на концѣ. Онъ прикрѣпляется къ неводу и свободнымъ концемъ съ палочкой накручивается на канатъ, когда его нужно тянуть. Як тілько мережа наближалась до берега, ті, що стояли на кінці кодоли, роскручували живці. Левиц. 10) Ремешекъ, около котораго плетется кнутъ. Мнж. 180. 11) Желѣзное кольцо посрединѣ верхней части ярма, — въ него проходитъ дышло экипажа, плуга. Шух. I. 165.
Жи́вжик, ка, м. = Жевжик.
Живжикува́ти, ку́ю, єш, гл. = Жевжикувати.
Живи́й, а́, е́. 1) Живой. Не кидай живого, не шукай мертвого. Ном. № 5847. Лучче живий хорунжий, ніж мертвий сотник. Ном. № 7291. Чи живі́-здоро́ві? Какъ ваше здоровье. (Обычная форма привѣтствія). До живи́х печіно́к допекти́ (Рудч. Ск. II. 55); вра́зити до живо́го (Федьк.). Сильно допечь, досадить. Живи́й жаль бере́. Очень, въ высшей степени жаль. Живий жаль бере, як згадаєш про старовину. Ном. № 680. Вся́ка жива́ душа́. Каждый. Всяка жива душа з гаю, з поля пішла до села, або прилягла на спочинок під зорями. Левиц. I. 207. Ні живо́ї душі́. Рѣшительно никого. Час пшеницю жати; а женців не видко нігде, нігде ні живої душі. Левиц. I. 82. В живі́ї о́чі бре́ше. Прямо въ глаза вретъ. Ном. № 6950. Живе́ зі́лля. Бальзаминъ. Живе́ срі́бло. Ртуть. Живе срібло зразу збіжиться. Дещо, 66, 45. Свѣжій, недавній. Дивилась, поки не осталось живого сліду на воді. Шевч. Ум. Живе́нький, живе́сенький.
Живи́ло, ла, с. Оживляющее средство. Не плачте, я вам його оживлю: в мене є живило. Рудч. Ск. II. 184.
Живи́на́, ни́, ж. Животное, животина. Вх. Лем. 413. Зосталам ся нещаслива, як живина в полю. Гол. I. 297.
Живи́ти, влю́, ви́ш, гл. 1) Оживлять, оставлять живымъ. Мов свята небесна сила, вона серце нам живила. К. Досв. 115. Тих куркоїдів, як жидів, не живили. Ном. № 874. 2) Питать, кормить, продовольствовать. Хазяйське око товар живить. Ном. № 9972.
Живи́тися, влю́ся, вишся, гл. 1) Питаться, кормиться. Багатий дивиться, як убогий живиться. Ном. № 1606. Коло вівтару служивши, з вівтара й живися. Ном. № 10422. Три дні не живився, а красно дивився. Ном. № 12567. Летить орел сизокрилий у поле живиться. Мет. 42. 2) Живиться, поживляться, пользоваться. Те іде молиться, а те живиться (красти). Ном. № 174.
Живи́ця, ці, ж. 1) Живица, смола выступающая отъ жары на соснѣ. 2) Канифоль. 3) Названіе водки. Вареники, знаєте, парують на столі.... От і живицю принесли. Св. Л. 222. Чаще: ледащи́ця-живи́ця. А охрипну — чарочку, другу тії ледащиці-живиці, як то кажуть, та й знову. Шевч. 160. Ум. Живи́чка.
Живи́чний, а, е. 1) Смольный. 2) Канифольный. Желех.
Живичува́тий, а, е. Смолистый. Живичувата сосна. Мнж. 180.
Живі́сінький, а, е. Совершенно живой.
Живі́сінько, нар. 1) Очень живо. 2) Очень быстро. 3) Точь въ точь, какъ разъ такъ. Таки що вздрить, так з його патрет і вчеше; хоть би тобі відро, або свиня, — таки живісінько воно й є. Кв. I. 123.
Живі́т, вота́, м. 1) Животъ. Живіт товстий, а лоб пустий. Ном. № 6358. Бере́, хапа́є за живі́т. Говорится о боли въ животѣ, а также и для обозначенія зависти, скупости, горя объ утратѣ и пр. Ном. № 8159. Бере як багатого за живіт. Ном. № 13886. Будь здоро́ва з живото́м! Привѣтствіе отца дочери, когда онъ придетъ къ ней на родины. Мил. 21. Ба́бини животи́. Трясина, болото. Ном. № 13430. 2) Жизнь. Даруй мене животом. Черк. у. За живота́. При жизни. Даю ще за живота свого на діти дещо з худоби своєї. Те станеться за нашого ще живота. К. ХП. 14. Ма́ти бо́га в животі́. Имѣть совѣсть. На таку людину хто ж таки стане ремствувать, коли вона має Бога в животі. Хата, 184. Чи в тебе Бога в животі нема, що.... ти все по тих шинках тягаєшся? Рудч. Ск. II. 22. К животу́ зволити. Пощадить, не убить. Дам я тобі....
