Е, меж. Э. Е, ні, пані, не дам. Рудч. Ск. I. 68. Е, вже на мене зуби гострять. Ном. № 9557.
Еге́, нар. 1) Да. Віддав ти їй? — Еге. Еге, як би то так. Ном. № 5372. 2) Вѣдь. Еге, ти прийдеш до нас сьогодні ввечері? Еге, так? Вѣдь такъ? У вас, здається, ні перед собою, ні за собою? Еге, так? Левиц. Кож. 49. 3) Да, какъ-бы не такъ. „Оце, каже, увесь скот зганяю та поб'ю та їсти буду.“ — Та буде з нас і одного, — змій йому каже. — „Еге! ти наїсися, а я ні“. Рудч. Ск. II. 189. „Ходім, Рябко!“ — Еге, ходім! Не дуже квапся, сам принеси сюди! Г. Арт. (О. 1861. III. 84). 4) Выражаетъ тщетность ожиданія чего либо или удивленіе по поводу обнаружившагося. Еге, побігли вже кози в лози! Ном. № 1942. Еге, ся на обидві кована. Ном. № 3326.
Еге́кати, каю, єш, гл. Говорить еге. Мир. ХРВ. 181.
Едек, ку, м. Длинная бичева, которой, при безвѣтріи, тянутъ лодку вдоль берега. МУЕ. I. 50. (Добруджа). Наловили риби руснаки, тягнуть її в човнах на едеку, йдучи берегом. МУЕ. I. 35.
Ей, меж. 1) Выраженіе неудовольствія и угрозы. „Ей, Хведьку вчись! ей, схаменись!“ Так панотець казав своїй дитині: „Шануйсь, бо, далебі, колись тму, мну, здо, тло спишу на спині!“ Г. Арт. (О. 1861. III. 109). 2) Эхъ, нѣтъ. Ей, де там! Желех. Оттепер же я тебе з'їм, кобило! — Ей, вовчику, голубчику, не їж мене! Рудч. Ск. I. 7. 3) Эй. Ей, нуте, беріться! Ном. № 10892.
Екза́мен, ну, м. Экзаменъ. Левиц. Пов. 265.
Екзаменува́ти, ну́ю, єш, гл. Экзаменовать. Шевченко заходився екзаменувати її з рідних пісень. К. ХП. 25.
Еконо́м, ма, м. = Оконом. Посіпака економ.... нарід катував. Гн. II. 174.
Економи́чний, а, е. 1) Экономическій. Великий економичний кризис. О. 1861. XI. 107. 2) = Окономичний.
Еконо́мія, мії, ж. 1) Экономія. 2) = Окономія. Грин. II. 257. Одвозив з економії у город до панів индики, качки і усяку всячину. О. 1862. I. 41. Стоїть така превелика економія. Він увіходить у двір у економію. Грин. II. 122.
Еле́гія, гії, ж. Элегія. Як би ви знали, паничі, де люде плачуть живучи, то ви б елегій не творили. Шевч. II. 152.
Еле́ктрика, ки, ж. Электричество. Покрутив за ту корбу, шо там є електрика і спустив електрику дротом до них. Гн. II. 227.
Еле́ктрія, рії, ж. = Електрика. Переясл. у.
Ембле́ма, ми, ж. Эмблема. К. Бай. 105. Коли б уже мені заманулось такої емблеми, то змалював би я собі двоглавого, або хоть укоронованого орла. К. ХП. 33.
Емблемува́ти, му́ю, єш, гл. Изображать въ видѣ эмблемы, символически. Коли вже емблемувати Росію.... К. ХП. 33.
Епитафія, фії, ж. Эпитафія. Шрам, розглядуючи ту горорізьбу да читаючи епитафії, засмутився душею. К. ЧР. 101.
Ерле́ць, ця, м. Клеймо на ухѣ скотины: вырѣзка въ ухѣ въ виде прямого угла. Екатериносл. у. (Залюбовск.). Черк. у. То-же въ видѣ остраго угла. Мнж. 182.
Е́стик, ка, м. Часть бороны: каждый изъ поперечныхъ брусьевъ, въ мѣстахъ скрещенія которыхъ съ продольными забиты зубы бороны. Шух. I. 166.
Ет, меж. 1) = Ат! Посидьте, каже чоловік, у мене на лаві, поки я хоч з жінкою та з дітьми попрощаюсь. — Ет, ще вигадав прощаться! Ходім! Рудч. Ск. II. 23.
