нымъ куски освященныхъ пасхи, мяса, колбасъ и яйца. О. 1862. I. 55. Миргор. у. Слов. Д. Эварн.
Дятли́на, ни, ж. = Дятловина.
Дя́тлів, лова, ве. Принадлежащій дятлу.
Дя́тловина, ни, ж. Раст. трилистникъ, Trifolium pratense. ЗЮЗО. I. 139. Сіно — сама чиста дятловина та зелене, зелене.
Дяче́нків, кова, ве. Принадлежащій сыну дьячка.
Дяченкі́вна, ни, ж. Внучка дьячка.
Дяче́нко, ка, м. Сынъ дьячка.
Дя́ченько, ка, м. Ум. отъ дяк.
Дяченя́, ня́ти, м. Ребенокъ дьячка. Мкр. Н. 25. Душенини доволі, а їсти ніколи: потерпіте, дяченята, до божої волі. Чуб. V. 1081.
Дяченя́тин, на, не. Принадлежащій ребенку дьячка.
Дя́чити, чу, чиш, гл. = Дя́кувати. Не знав, чим дячить сироту. Мкр. Г. 22.
Дячи́ха, хи, ж. Жена дьячка. Ой, пробі! Очіпка хочу!… Пробі такого хочу, як на дячисі. Кв. II. 328.
Дячи́шин, на, не. Принадлежащій женѣ дьячка.
Дячкі́в, ко́ва, ве. Принадлежащій дьячку. А я хлопець, дячків син. Грин. III. 169.
Дя́чно, нар. Охотно, съ радостью. Угор.
Дячо́к, чка́, м. Дьячокъ. А ти, дячку учений, над школами вибраний, скажи мені, дячку, що то єсть їден? Чуб. V. 1080.
