Дочека́ти, ка́ю, єш, гл. Дождаться. Бодай ніхто не дочекав в чужім кутку сидіти. Ком. № 1867. Щоб усі святки пересвяткували, другого року дочекали з миром, покоєм, добрим здоров'єм. Чуб. III. 356.
Дочека́тися, ка́юся, єшся, гл. Дождаться. Так тяжко добра дочекатися, як з каміня. Ном. № 2028. Коли то того дочекається. Ном. № 5622.
До́ченька, ки, ж. Ум. отъ дочка́.
До́чер, рі, ж. = Дочка. Коли б я знав, чий то син воював, то б я за його свою дочер оддав. Чуб. III. 278.
Дочеса́ти, ся. См. Дочісувати, ся.
До́чечка, ки, ж. Ум. отъ дочка́.
Дочимчикува́ти, ку́ю, єш, гл. Дойти куда нибудь скоро.
До́чиста, нар. Совершенно все. Ззіли цілого кавуна дочиста. Левиц. Пов. 229. Накинемо злишку по копі, чи й по рублю, то, єй, розберуть дочиста. Кв. II. 13. Забрав усе дочиста.
Дочи́стити. См. Дочищати.
Дочита́ти, ся. См. Дочитувати, ся.
Дочи́тувати, тую, єш, сов. в. дочита́ти, та́ю, єш, гл. Дочитывать, дочитать. Той, стоя перед образом, дочитував своїх молитов. К. ЧР. 53. Дочитавши, Єремія зобгав у жмені лист. Стор. М. Пр. 88.
Дочи́туватися, туюся, єшся, сов. в. дочита́тися, та́юся, єшся, гл. Дочитываться, дочитаться. Стійте у церкві та слухайте: ніч не довга, не забаряться до Христа дочитатись. Кв. II. 179.
Дочі́сувати, сую, єш, сов. в. дочеса́ти, шу́, шеш, гл. Дочесывать, дочесать. Оттаке щастя було і в батька, — промовила Ганя, вертаючись у хату і дочісуючи косу. Левиц. I. 196.
Дочі́суватися, суюся, єшся, сов. в. дочеса́тися, шуся, шешся, гл. Дочесываться, дочесаться.
Дочка́, ки́, ж. Дочь. І появив він (Адам) сини і дочки. К. Св. П. I. кн. М. V. 4. Вона князька дочка. МВ. II. 32. Не веліла мати вдовиної дочки брати. Мет. 81. Ум. До́ченька, до́чечка. Чуб. II. 69. Кв. I. 15. Встань, моя дочечко, встань, моя галочко. Млр. л. сб. 125.
До-чми́ги, нар. = До-шмиги. Тобі там буде не до-чмиги. Котл. Ен. III. 17.
Дочува́ти, чува́ю, єш, сов. в. дочу́ти, чу́ю, єш, гл. Хорошо слышать, хорошо услышать. Кличу тебе серденятком, ти не дочуваєш. К. Досв. 131. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. Стор. I. 135. Глухий не дочує, то вигадає. Ном. № 8564.
Дочува́тися, ва́юся, є́шся, сов. в. дочу́тися, чу́юся, єшся, гл. Слышать, услышать. Рудч. Ск. II. 206. К. ЧР. 138. ЗОЮР. I. 116. Уранці дочуваємся, аж коні наші у пана: на житі занято. НВолын. у. Як дочується старшина, що ми його лаємо, — буде нам. Волч. у. Нептун дочувсь в скляних будинках, що пробу закричав Еней. Котл. Ен.
Дочумакува́ти, ку́ю, єш, гл. Окончить чумачество.
Дочумакува́тися, ку́юся, єшся, гл. Заниматься чумачествомъ до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій. Отак чумак дочумакувався. Ном. № 1756.
Дочу́ти, ся. См. Дочувати, ся.
Дочу́тний, а, е. Чуткій. Які ви дочутні! Новомоск. (Залюбовск.).
Дочу́хна, ни, ж. Дочь.
Доччи́н, на́, не́. Дочерній, дочеринъ.
Дошарува́ти, ру́ю, єш, гл. Домыть (мочалкой). Чи вже дошарувала підлогу? Васильк. у.
Дошарува́тися, ру́юся, єшся, гл. Домыться (о вымываніи при помощи тренія щеткой, мочалкой и т. п. твердой поверхности, напр. стола).
Дошве́ндяти, дяю, єш, гл. Добрести. Не вам кажучи, нагрів трохи чуба, поки дошвендяв до вас. Кв.
Дошве́ндятися, дяюся, єшся, гл. Добродить, дошляться до какого либо времени, до какихъ либо послѣдствій.
Дошепта́ть. См. Дошіптувати.
Дошива́ти, ва́ю, єш, сов. в. доши́ти, ши́ю, єш, гл. Дошивать, дошить.
Дошива́тися, ва́юся, єшся, сов. в. доши́тися, ши́юся, єшся, гл. Дошиваться, дошиться.
Доши́мрати, раю, єш, гл. Докопаться, добраться, узнать, догадаться. Та я се тільки вам призналась, що не знаю, а чужі зроду того не дошимрають, нехай хоч цілий день питають. МВ. (О. 1862. III. 37).
Доші́птувати, тую, єш, сов. в. дошепта́ти, пчу́, чеш, гл. Дошептывать, дошептать.
До́шка, ки, ж. 1) Доска. Не тра, мати, не тра, мати, попа турбувати: чтирі дошки, сажень землі, то й буду
