Словарь української мови (1924)/дочувати

by Борис Грінченко

◀ до-чмиги

Словарь української мови Борис Грінченко Д дочувати

дочуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Дочува́ти, чува́ю, єш, сов. в. дочу́ти, чу́ю, єш, гл. Хорошо слышать, хорошо услышать. Кличу тебе серденятком, ти не дочуваєш. К. Досв. 131. І ноги не держуть, і не дочуваю, і не добачаю. Стор. I. 135. Глухий не дочує, то вигадає. Ном. № 8564.