не доглянеш, там калиткою доплатиш. Ном. № 9969.
Допле́нтатися, таюся, єшся, гл. Добраться, дотащиться, доплестись. Харьк. у. Я міркував собі йдучи, поки доплентавсь до хатини. Шевч.
Доплести́. См. Доплітати.
До́плив, ву, м. Притокъ. Желех.
Доплива́ти, ва́ю, єш, сов. в. допливти́ и доплисти́, пливу́, ве́ш, гл. Доплывать, доплыть. Чуб. V. 345. Пливе, допливає, руки простягає. К. Досв. 70.
Допли́гувати, гую, єш, сов. в. доплигну́ти, ну́, не́ш, гл. Доскакивать, доскочить, допрыгивать, допрыгнуть. Розгнівався кінь, як стрибнув, — на сажень до царівни не доплигнув. Грин. I. 173.
Допліта́ти, та́ю, єш, сов. в. доплести́, лету́, те́ш, гл. 1) Доплетать, доплесть. 2) Довязывать, довязать, надвязывать, надввзать. Допліта панчішку. К.
Доплуга́нитися, нюся, нишся, гл. Дотащиться, добраться. Ледве доплуганився до міста. Ком. I. 52.
Доплу́татися, таюся, єшся, гл. = Доплентатися. Аж опівночі хиба додому доплутаєшся. К. I. 4.
Допну́ти, ся. См. Допинати, ся.
Доповза́ти, заю, єш, сов. в. доповзти́, зу́, зе́ш, гл. Доползать, доползти. Мов рачки доповзла до города. Кв.
Доповіда́ти, да́ю, єш, сов. в. допові́сти́, ві́м, віси́, гл. 1) Оканчивать, окончить разсказывать. 2) Сообщать, сообщить, докладывать, доложить. Скоро ввиділи, пану доповіли. АД. I. 36. Наймичка доповіла їй, що се все Тупотун так веселить беседу. Г. Барв. 311.
Допові́дно, нар. Основательно, точно. Були у нього гроші, але доповідно не можу сказати скільки. Ольгоп. у.
Допові́сти́́. См. Доповідати.
Допо́внити, ся. См. Доповняти, ся.
Допо́внювати, нюю, єш, гл. = Доповняти. Усього достачає і хлібом святим доповнює. Г. Барв. 180. Вам і чаші не доповнювані. Грин. III. 147.
Доповня́ти, ня́ю, єш, сов. в. допо́внити, ню, ниш, гл. Дополнять, дополнить. З тії хмари дощик накрапає та синього моря доповняє. Мет. 446. АД. I. 99. Слізьми моря не доповниш.
Доповня́тися, ня́юся, єшся, сов. в. допо́внитися, нюся, нишся, гл. Дополняться, дополниться.
Допо́вчити, чу, чиш Достроить, дополнить. Хата виведена була по вікна, а то вже я її укукобила й доповчила. Харьковъ.
Допо́ки, нар. До тѣхъ поръ пока. Не оженюся, допоки вік віков. Гол. I. 344. Співатиму йому допоки віку, допоки тху хвалитиму на струнах. К. Псал.
Допомага́ти, га́ю, єш, сов. в. допомогти́, можу́, жеш, гл. Помогать, помочь. Вже й сини Шрамови підросли і допомагали батькові у походах. К. ЧР. 14. Як міг, так допоміг. Ном. № 4540. Роби, небоже, то й Бог допоможе! Ном. № 68.
Допомага́тися, га́юся, єшся, гл. Добиваться, домогаться. Пише було син, що йому не дуже добре допомагаться за дохід з наслідства. Левиц. I. 68.
Допомина́ння, ня ср. Домогательство.
Допомина́ти(ся), на́ю(ся), єш(ся), гл. Добиваться, домогаться. Хто припоминає, той допоминає. Ном.
Допомі́жний, а, е. Вспомогательный.
Допомо́га, ги, ж. Помощь, пособіе. Грин. II. 38. Тільки озвешся, руку потягне і допомогу дасть. К. ЧР. 398. Я тобі буду в допомозі. Грин. II. 32.
Допомогти́. См. Допомагати.
Допо́рати, раю, єш, гл. Докончить прибирать. Тут усе недопоране, завтра святки, а вона хурк! пішла до матері — от і добре! Канев. у.
Допо́тиль, нар. До сихъ поръ, до этого мѣста. Вх. Лем. 411.
Допра́вди, нар. Дѣйствительно. Я таки доправди дуже втомилась. Чуб.
Допра́вити. См. Доправляти.
Доправля́ти, ля́ю, єш, сов. в. допра́вити, влю, виш, гл. 1) Дослуживать, дослужить церковную службу. Піп доправив службу. 2) Допра́вити довг. Взыскать долгъ. 3) Доводить, довести. Одведи отцих людей та гляди мені, прямо доправ до красної дівиці — ясної зірниці. Мнж. 19.
Доправля́тися, ля́юся, єшся, гл. 1) Требовать, добиваться. Свого доправляйся, роду не чужайся. Ном. № 9033. 2) — за що. Требовать уплаты. Стахова жінка доправляється за курчата. НВолын. у.
Доправува́тися, ву́юся, єшся, гл. Требовать. І горівки ся напиває, і їсти ся доправує, і на войну ся збірає. Гол. I. 11.
Допра́ти. См. Допірати.
Допріва́ти, ва́ю, єш, сов. в. допрі́ти, прі́ю, єш, гл. Свариваться, свариться вполнѣ. Каша пріла, не допріла. Мил. 72.
