Словарь української мови (1924)/допомагати

by Борис Грінченко

◀ допоки

Словарь української мови Борис Грінченко Д допомагати

допомагатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Допомага́ти, га́ю, єш, сов. в. допомогти́, можу́, жеш, гл. Помогать, помочь. Вже й сини Шрамови підросли і допомагали батькові у походах. К. ЧР. 14. Як міг, так допоміг. Ном. № 4540. Роби, небоже, то й Бог допоможе! Ном. № 68.