Доглу́патися, паюся, єшся, гл. Съ трудомъ сообразить, понять что либо.
До́гляд, ду, м. Присмотръ, надзоръ; попеченіе, уходъ. Чуб. I. 271. Левиц. Пов. 119.
Догляда́ння, ня, с. Присматриваніе. Ум. Догляда́ннячко. Грин. III. 279.
Догляда́ти, да́ю, єш, сов. в. догля́діти, джу, диш и догля́нути, ну, неш, гл. Присматривать, присмотрѣть; надзирать, стеречь; заботиться, позаботиться о чемъ. Будеш ти в мене хату помітати, малих діток доглядати. Мет. 346. Господи моєї доглядає Елизар із Дамаска. К. Св. П. I. кн. М. XV. 2. Нащо вас кохав я, нащо доглядав? Шевч. 3. І я цілу ніч не спала та його доглядала, та й не доглянула: побіг мов божевільний. Рудч. Ск. II. 152. Дітки дрібненькі, — треба його доглядіти. Хата. 102. Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш. Ном. № 9969. Догляда́ти душі, догляда́ти сме́рти. Присматривать за умирающимъ и совершать все въ этомъ случаѣ необходимое. Ой я буду, брате, в степу помірати, та нікому буде, брате, смерти доглядати. Мет. 447. Занедужав чумаченько, задумав умерти, та нікому чумакові доглядати смерти. Мет. 458. Ой не дай же, Боже, в поході умерти, там нікому доглянути жовнірської смерти. Чуб. V. 1006.
Догляда́тися, да́юся, єшся, сов. в. догля́дітися, джуся, дишся, гл. Присматриваться, присмотрѣться, досматриваться, досмотрѣться. Як до дна доглядаться, так за Дунай убіраться. Ном.
Догля́дач, ча, м. Надзиратель, надсмотрщикъ.
Догля́дачка, ки, ж. Надзирательница, надсмотрщица. Левиц. Пов. 123, 254. От чортова доглядачка! Таки й вздріла. Кв.
Догля́діти. См. Доглядати.
Догля́дник, ка, м. = Доглядач. Доглядник древньої будівлі. К. ПС. 16.
Догля́нути. См. Доглядати.
Догма́т, ту, м. Догматъ. І нам сліпим передали свої догмати. Шевч.
Догна́ти. См. Доганяти.
Догнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. догни́ти, нию́, є́ш, гл. Догнивать, догнить. Над ним і хрест зогнувшися стоїть, догниває. Млр. л. сб. 96.
Догові́р, во́ру, м. 1) Договоръ, условіе. Напишемо листи, вічні договори, гострими шаблями. К. Досв. 153. 2) Попрекъ. Я ж тобі сказала при твоєму роду, щоб не було послі мені договору, бо в мене худоби не буде, візьмуть мене, серце, й так люде. Мет. 47.
Догові́рний, а, е. Заключающійся въ договорѣ, причитающійся по договору.
Договори́ти, ся. См. Договорювати, ся.
Догово́рювати, рюю, єш, сов. в. договори́ти, рю́, риш, гл. Договаривать, договорить, оканчивать, окончить рѣчь. Ще він не договорив слова. К. Іов. 4.
Догово́рюватися, рююся, єшся, сов. в. договори́тися, рюся, ришся, гл. Договариваться, договориться. Хто мовчить, той двох навчить, а хто говорить, той договориться. Ном. № 5954. Договорились до синього пороху. Ном. № 13092.
Дого́да, ди, ж. 1) Угодливость, угожденіе. Вона все сподівалась, що своєю покірностю, своєю догодою чоловікові і його гостям вона верне його любов. Левиц. I. 501. 2) Удобство, довольство. Рк. Левиц.
Догоджа́ти (догожа́ти), джа́ю (жаю), джаєш (жаєш), сов. в. догоди́ти, джу́ (жу́), ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вернулось бурлацтво шляхті догожати. К. Досв. 25; Господь не може людім догодити: то дощу просять, то кажуть — багато вже. Каменец. у.
Догоди́ти. См. Догоджати.
Догоди́тися, жу́ся, дишся, гл. Доугождать. Не день, не два, як панові, Микиті годила. Догодилась титарівна до самого краю. Шевч. 570.
Дого́дливий, а, е. Угодливый, услужливый.
Дого́дне, нар. Удовлетворительно, какъ слѣдуетъ; удобно. Вона нічого не вміє, а ні плаття вигладить, а ні вслужити догодне. МВ. I. 25.
Дого́дний, а, е = Догідний.
Догодо́вувати, вую, єш, сов. в. догодува́ти, ду́ю, єш, гл. 1) Докармливать, докормить. Догодуй бжолу до Івана (19 апр.), то вона наряде тебе як пана. Ном. № 432. 2) Довоспитывать, довоспитать. А мене пан взяв догодувати. Я виросла, викохалась у білих палатах. Шевч. 356.
Догожа́ння, ня, с. Угожденіе.
Догожа́ти = Догоджати.
Догожда́ти, да́ю, єш, гл. = Догоджати. Догождає, як чирякові на роті. Ном.
Дого́їти, го́ю, їш, гл. Долѣчить, заживить рану, нарывъ и т. п.
