Словарь української мови (1924)/догоджати

by Борис Грінченко

◀ догода

Словарь української мови Борис Грінченко Д догоджати

догодити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Догоджа́ти (догожа́ти), джа́ю (жаю), джаєш (жаєш), сов. в. догоди́ти, джу́ (жу́), ди́ш, гл. Угождать, угодить. Вернулось бурлацтво шляхті догожати. К. Досв. 25; Господь не може людім догодити: то дощу просять, то кажуть — багато вже. Каменец. у.