Деся́тий, а, е, чис. Десятый. Через деся́те-п'я́те. Съ пропусками. Ном. № 7536.
Десяти́на, ни, ж. 1) Десятая часть. Тоді Оврам дав йому (Мельхиседекові) десятину з усього. К. Св. П. Ви даєте десятину з м'яти. Єв. Л. XI. 42. 2) Десятина, мѣра земли — 2400 кв. саж. Стор. I. 20. Ком. I. 1. Ум. Десяти́нка.
Десяти́нець, нця, м. Крестьянинъ, обрабатывающій чужую землю по договору отъ десятины. Херс.
Десяти́нка, ки, ж. Ум. отъ десятина.
Десяти́нний, а, е. Относящійся къ десятинʼѣ. Десяти́нний мед. Десятая часть съ продаваемаго меда. Закр.
Десяти́нський, а, е. Принадлежащій десяти́нцю.
Деся́тка, ки, ж. 1) Десятка въ картахъ. КС. 1887. VI. 463. 2) Полотно въ десять пасмъ. Чуб. VII. 408. 3) Талька пряжи для сѣтей въ 10 пасмъ. Вас. 187. 4) При счетѣ денегъ: а) 10 копѣекъ. О. 1862. II. 42. б) 10 рублей (преимущ. въ одной ассигнаціи или монетѣ). Пійди да зароби десятку, дак і будемо держати, буде защо й поховати Г. Барв. 508. 5) Кучка въ десять сноповъ. Рк. Левиц.
Десятко́вий, а, е. Десятичный.
Деся́тник, ка, м. 1) Десятникъ. 2) Десятскій, помощникъ старосты въ деревняхъ. Стор. I. 92. А десятник до мене ні разу не заходив і не загадував об подушному. Кв. 3) Десятка трефъ при игрѣ въ цигана. КС. 1887. VI. Ум. Деся́тничок. 466.
Десятникі́вна, ни, ж. Дочь десятника.
Десятникува́ти, ку́ю, єш, гл. Быть десятникомъ.
Деся́тницький, а, е. Принадлежащій десятнику.
Деся́тничка, ки, ж. Жена десятника.
Деся́тничок, чка, м. 1) Ум. отъ десятник. 2) Монета въ 10 коп. А сіртук у бідолахи.... — кожний ґудзик иначий.... той як десятничок завбільшки, а другий більш гривні. Св. Л. 168. Рудан. I. 81.
Деся́ток, тку, м. 1) Десятокъ, десять штукъ. Скільки б їх у неї не було, чи десятком Бог благословив, чи тілько одним-одно, для неї рівні. Кв. I. 155. 2) Десять человѣкъ, состоящихъ подъ надзоромъ одного выборного десятника, десятокъ. Могущого чоловіка з десятку не викинеш. Ном. № 13467. Ум. Деся́точок.
Десятолі́та, літ, с. мн. Десятилѣтній возрастъ. Встрѣчено у МВ. На десятолітях взяли мене в двір. МВ. (О. 1862. III. 34).
Десятолі́тній, я, є. Десятилѣтній. Збагатилось (козацтво) за десятолітню війну з ляхами. К. ЧР. 4.
Десятолі́ття, тя, с. Десятилѣтіе. Желех.
Десятостру́нний, а, е. Десятиструнный. У псалтирь десятострунний та у гуслі вигравати. К. Псал. 214.
Деся́точок, чка, Ум. отъ десяток.
Десятча́ний, а, е. Изъ холста въ 10 пасмъ. Аф. 375.
Деся́тчина, ни, ж. = Десятина 1. Ум. Десятчи́нка.
Де́сять, ти́ и тьо́х, чис. Десять. Один дурень камінь у воду кине, а десять розумних не витягне. Ном. № 6178. Журбані ввечері оголошувались десятьма вулицями. Левиц. Пов. 174. Десятома рублями не одбудеш весілля. НВолын. у.
Де́-хто, мѣст. Кой-кто; нѣкоторые. Не стало й Богдана! Як віл під ярмом схилилась громада од Божої кари, і плакали де-хто. Млр. л. сб. 51. От трошки згодом вернулись до Бруса де-хто і посідали край його. Кв. Так він не стерпів, позбірав де-кого та й учинив проти ляхів трівогу. Сніп.
Де́-чий, чия, чиє, мѣст. Кой-чей.
Деше́вий, а, е. Дешевый. Дешева рибка, погана юшка. Ном. № 10535. Деше́ва. Простая водка. Піти́ на деше́ву. Отправиться въ кабакъ. Лакей раз пішов на дешеву та й каже: „От я буду танцювати“. Рудч. Ск. I. 215. Ум. Дешеве́нький и дешеве(і)сенький, а, е. Було й пиво кабацьке, таке дешевеньке для всякого росходу. Кв.
Дешевина́, ни, ж. = Дешевня.
Дешеви́ти, влю́, ви́ш, гл. Дешевить кого, что.
Дешеві́нь, ні, ж. = Дешевня. Херс. у.
Деше́вість, вости, ж. = Дешевня.
Дешеві́ти, ві́ю, єш, гл. Дешевѣть, становиться дешевымъ.
Дешевня́, ні́, ж. Дешевизна. Тоді була дешевня, а тепер дорожнета. Харьк.
Де́шево, нар. Дешево. Ум. Дешеве́нько.
Деше́вшати, шаю, єш, гл. Становиться дешевле. Харьк. Коні дешевшають, не поведу свого на ярмарок. Черниг. у.
Деше́вше, нар. Сравн. ст. отъ де́шево. Дешевле.
