Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/349

Ця сторінка вичитана

хустка. 2) Главный. Всі головні догмати нашої віри. Левиц. 3) Опасный, угрожающій смертью. Не ходи по болоту, там місце головне, — не один уже наклав головою.

Головни́к, ка́, м. 1) = Головань 2. Гадяч. у. 2) Убійца. МУЕ. III. 55. Вх. Зн. 11.

Головни́цтво, ва, с. Уголовное преступленіе, уголовщина, убійство. Шух. I. 33. Від тої годиноньки, як головництво сталося, вона без ума. Федьк.

Головни́ця, ці, ж. = Головиця 3. Вх. Зн. 11.

Голо́вня, ні, ж. 1) = Головешка. Угор. Гн. II. 20. 2) = Зана. Вх. Пч. II. 37. Як багато головні в пшениці, то буде мука чорна, як гречана. Каменец. у. 3) Раст. Ustilago maydis L. U. Carbo Tul. ЗЮЗО. I. 140.

Голової́д, да, м. = Людоїд? Гол. III. 40.

Головокру́т, ту, м. 1) Головокруженіе. Харьк. 2) Раст. Hilichrysum arenarium Dc. ЗЮЗО. I. 124.

Голо́вонька, ки, ж. 1) Ум. отъ голова. 2) = Головенька. Гн. II. 20.

Головосі́к, ка, м. также мн. Головосіки. Праздникъ усѣкновенія главы Іоанна Крестителя, 29 августа. Чуб. III. 254.

Голо́вочка, ки, ж. 1) Ум. отъ голова. Не бі́дна голо́вочка. Не бѣдствую, живу хорошо. Я вже двадцять літ замужем і не бідна головочка. Дай Боже, щоб і моїм дітям так. Г. Барв. 6. 2) мн. Родъ вышивки. Kolb. I. 48.

Головстве́ння, ня, с. = Головосік. Волынск. г.

Головува́ти, ву́ю, єш, гл. Быть въ должности головы. Сим. 226.

Головува́тий, а, е. О растеніяхъ: имѣющій головню 1. Головувате просо. Черк. у.

Голо́вчастий, а, е. 1) = Голова́тий 2. Черниг. у. 2) Родъ орнамента въ вышивкѣ. Kolb. I. 49, 48. Шух. I. 161.

Голов'яни́й, а́, е́. Головной. Голов'яна хустка. Кіев. у.

Го́лод, ду, м. 1) Голодъ. Вчи лінивого не молотом, а голодом. Ном. № 11921. Був собі такий бідний вовк, що трохи не здох з голоду. Рудч. Ск. I. 1. Опухну з голоду. Рудч. Ск. I. 2. Нічого нам їсти — голодом сидіти. Чуб. V. 886. Ми мусіли бідувати голодом терпіти. Гол. II. 465. 2) Раст. Rumex Acetosa L. Вх. Уг. 233.

Голода́ння, ня, с. = Голодування.

Голода́ти, да́ю, єш, гл. = Голодувати.

Голо́ддя, дя, с. Голодъ, голодовка. Одно — безвіддя, другеє — голоддя. АД. I. 131.

Голо́ден, дна, не = Голодний.

Голоди́ти, джу, диш, гл. Морить голодомъ. Сам себе Семен голодить та збірає гроші на хату. Харьк. Тоже. Го́лодом голоди́ти. ЕЗ. V. 102.

Голоді́вка, ки, ж. Время голоданія, голодовка. Спасівка-ласівка, а Петрівка-голодівка. Ном. № 483.

Голодне́ча, чі, ж. Время голоданія, голодовка. Зробив на світі він велику голоднечу: побив у полі хліб. К. Псал. 240.

Голо́дний, а, е. 1) Голодный. Не голодна корова, що під ногами солома. Ном. № 5187. Як собака голодний. 2) Голо́дне лі́то. Безхлѣбное лѣто. Голо́дний рік. Голодный годъ. 3) Голо́дна кутя́. Канунъ Богоявленія Господня.

Голодни́ця, ці, голодні́вка, ки, ж. = Здухвина. Желех.

Го́лодно, нар. Голодно. Той рік голодно було скрізь. Каменец.

Голо́дня́, ні, ж. = Голоднеча. Ном. № 13451.

Голодня́нка, ки, ж. = Голодниця. Желех.

Голодо́вий, а, е. Голодный. Голодовий рік. Вх. Лем. 404.

Голодовина, ни, ж. Плодъ шиповника. Вх. Пч. I. 12.

Голодра́б, ба, м. = Голодранець. Полт.

Голодра́ба, би, ж. = Голодрабка. Зміев. у.

Голодра́бець, бця, м. 1) Возъ, необшитый лубомъ. 2) = Голодранець. Мир. Пов. I. 157. Чого прийшли ви, голодрабці? Котл. Ен. V. 69.

Голодра́бий, а, е. 1) Необшитый лубомъ (о возѣ). Голодрабий віз. 2) Оборваный, голый, бѣдный. Позбіралась у город голодраба шляхта. Стор. МПр. 143.

Голодра́бка, ки, ж. = Голодранка.

Голодра́нець, нця, м. Оборванецъ. К. ЧР. 336. Еней прочумався, проспався і голодранців позбірав. Котл. Ен. Вообще бѣднякъ.

Голодра́нка, ки, ж. Оборванка.

Голодри́ґа, ґи, м. и ж. Оборванецъ, негодяй. Желех.

Голодува́ння, ня, с. Голоданіе.

Голодува́ти, ду́ю, єш, гл. Голодать. Хто в літі гайнує, той в зімі голодує. Ном. № 558. Голодний голодуєш цілий день. Г. Барв. 451.