ляна въ лѣсу. Суранс. у. Ум. Га́лець, гале́чок.
Гала́, меж. 1) = Гиля. Дробу, дробу, дробушечки, наївшися петрушечки, наївшися лободи, гала, гала до води. Чуб. III. 88. 2) Піти́ гала́ світа. = Світ за очі піти́. См. Світ. Щоб ти пішов круга́ світа та гала́ світа. Ном. № 3677. Забіжи галасвіта. Чуб. VII. 575. 3) Припѣвъ. Ой чук та гала, а я в церкві була. Чуб. V. 1166.
Галабу́рда, ди, 1) ж. Дебошъ, дебоширство, буйство. Волынск. 2) м. = Галабурдник. Желех.
Галабу́рдити, джу, диш, гл. Дебоширствовать, производить безпорядокъ. Волынск.
Галабу́рдник, ка, м. Буянъ, дебоширъ. Желех.
Галабу́та, ти, ж. Надменность. Вх. Зн. 9.
Галага́н, на́, м. = Ґалаґан. Зверху (води) блищав довгий рядок здорових, білих, дерев'яних галаганів, наче разок намиста. Левиц.
Галагі́вка, ки, ж. = Гаївка. Желех.
Галаджі́йка, ки, ж. Небольшой плужокъ съ прямой градилью, безъ колісні́. Одесск. у.
Галаджо́вий, а, е. ? Спідниця така, як ганчірка, а корсет новий галаджовий. Г. Барв. 113.
Галаду́н, на, м. = Галадущик. Желех.
Галаду́щик, ка, м. = Гладущик. Желех.
Гала́й 1) = Гала́йко. Желех. 2) Кличка собаки. Вх. Лем. 401. 3) На гала́й-бала́й. Необдуманно, на авось, какъ попало, какъ нибудь. Ном. № 13030. 4) У гала́й сві́та піти́ = Гала світа піти. Желех. См. Гала 2.
Галайда́, ди́, м. Скиталецъ, бездомный. НВолын. у.
Гала́йкати, каю, єш, гл. Кричать; кричать и пѣть, мѣшая пѣніе съ крикомъ. Желех.
Гала́йко, ка, м. Крикунъ, верезга. Желех.
Галайкота́ти, кочу́, чеш, гл. = Галайкати. Желех.
Галайкоті́ти, кочу́, ти́ш, гл. = Галайкати. Желех.
Галайкува́тий, а, е. Крикливый, болтливый. Желех.
Гала́йстра, стри, ж. Толпа, куча народа, дѣтей. Желех.
Гала́кати, каю, єш, гл. Кричать. Цит, брате, не галакай на мене. Гн. II. 109.
Галамбе́ць, бця́, м. 1) Кушанье изъ кукурузной муки. Угор. 2) Родъ киселя изъ овсяной муки. Желех.
Галамбува́ти, бу́ю, єш, гл. Смѣшиваться, перемѣшиваться. Желех.
Гала́нка, ки, ж. Петля изъ веревки, извѣстнымъ образомъ связанная. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Гала́нський, а, е. Голландскій. Стор. II. 160.
Галанці́, ці́в, м. мн. Узкіе брюки. У німецьких галанцях. Стор. I. 111. Носили латані галанці. Котл. Ен. IV. 14.
Галанча́тий, а, е. Одѣтый въ узкіе брюки.
Галапу́п, па, м. = Голопуцьок? Вх. Пч. I. 14.
Га́лас, су, м. Крикъ, шумъ, вопль. Зареготались нехрещені.... гай обізвався; галас, зик, орда мов ріже. Шевч. 29.
Галаса́йко, ка, м. Крикунъ. Желех.
Галаса́ти, са́ю, єш, гл. = Галасувати. Еней на старших галасає. Котл. Ен. VI. 78. Дяки гарненько галасали. Мкр. Г. 70.
Галасли́вий, а, е. Крикливый. Желех.
Галасли́вість, вости, ж. Крикливость. Желех.
Га́ласний, а, е. = Галасливий. Желех.
Галасну́ти, сну́, не́ш, гл. Крикнуть. Желех.
Галасове зіллє, с. Раст. Scopolina antropoides. Вх. Пч. II. 36.
Галасува́ння, ня, с. Крикъ, вопль, дѣйствіе отъ гл. галасува́ти. Галасування то піднімалось разом, то затихало. Левиц. I. 126.
Галасува́ти, су́ю, єш, гл. Драть горло, кричать, вопить. Мій дом не улиця, де кожний може галасувати. Левиц. Пов. 269. Жінки, пороспускавши коси, росхрістані і без свиток.... галасували на ввесь рот. Котл. Ен. VI. 52.
Галасува́тий, а, е = Галасливий. К. Кр. 40.
Галати́н, на, м. = Галайко. Желех.
Галаху́ра, ри, об. Насмѣшливое прозваніе лица духовнаго званія или его домочадцевъ. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.
Галаюва́тий, а, е. = Галайкуватий. Желех.
Гальва́, ви́, ж. Мѣра жидкости. Гальву віна. Гол. III. 244.
Галдама́ш, ша, м. = Одамаш. Вх. Зн. 43.
Га-ле! меж. Иди сюда! Вх. Лем. 402.
