Словарь української мови (1924)/голопуцьок
| ◀ голопупий | Словарь української мови Г голопуцьок |
голоп'ятий ▶ |
|
Голопу́цьок, цька, м. 1) Неоперившійся птенецъ. 2) Переносно: ребенокъ. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по улиці. Г. Барв. 416.
| ◀ голопупий | Словарь української мови Борис Грінченко Г голопуцьок |
голоп'ятий ▶ |
|
Словарь української мови — Г
голопуцьок
Борис Грінченко
1924
Голопу́цьок, цька, м. 1) Неоперившійся птенецъ. 2) Переносно: ребенокъ. Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по улиці. Г. Барв. 416.