студити, джу, диш, гл. Студить, выстудить.
Ви́ступ, пу, м. Выступленіе. Желех.
Виступа́ти, па́ю, єш, сов. в. ви́ступити, плю, пиш, гл. 1) Выступать, выступить, выходить, выйти. Відтіль виступа велике військо. Лукаш. 89. 2) — на. Вступать, всходить, становиться на.
Ви́ступець, пця, м. 1) Родъ танца. Мотря співає виступця. К. ЦН. 232. Отсюда какъ нарѣчіе: ви́ступцем. Плавно выступая. Виступцем тихо йду. Мет. 294. 2) Множ. Ви́ступці. Туфли. ЗОЮР. I. 69. Шовкова плахта, виступці золотом вигаптовані. Стор. II. 29. Піти́ на ви́ступці. Уйти. Пішов на виступці, скільки здря. Кобел. у. Про́шу́ на ви́ступці. Прошу уйти, выйти. Ном. стр. 233.
Ви́ступити. См. Виступати.
Ви́ступка, ки. = Покритка. Вх. Зн. 7.
Ви́ступцем. См. Виступець 1.
Ви́ступці, нар. = Виступцем.
Ви́стьобати, баю, єш, гл. Выстегать.
Вистяга́ти, га́ю, єш, сов. в. ви́стягти, гну, неш, гл. Протягивать, протянуть. Вистягти ногу. Сосниц. у.
Вистяга́тися, га́юся, єшся, сов. в. ви́стягтися, гнуся, нешся, гл. Протягиваться, протянуться, растянуться. Гляньте на кота — як серед хати вистягся. Св. Л. 205.
Ви́стягом, нар. Въ строчку.
Висува́ти, ва́ю, єш, сов. в. ви́сунути, ну, неш, гл. 1) Высовывать, высунуть, выставить. Висунула руку з води. Ном. № 2656. 2) Выдвигать, выдвинуть.
Висува́тися, ва́юся, єшся, сов. в. ви́сунутися, нуся, нешся, гл. 1) Высовываться, высунуться, выставиться. Плечі їй дуже висунулись з-під чорної сукні. Левиц. I. 477. 2) Выдвигаться, выдвинуться. 3) Показываться, показаться. Висунулась із самої пущі і сама ведмедиха. Рудч. Ск. I. 134. 4) Выставляться, выставиться на показъ. Треба утаїти, що я письменний: у них, кажуть, із розумом не треба висуватись. Котл. НП. 381.
Ви́судити, джу, диш, гл. Добыть судомъ. О ти, Єво невстидлива! з раю сьмя висудила. Гол. IV. 521.
Ви́сукати. См. Висукувати.
Вису́кувати, кую, єш, сов. в. ви́сукати, каю, єш, гл. Высучивать, высучить. Пріська сидить на днищі, висукує та виводе нитку за ниткою. Мир. Пов. I. 134.
Ви́сунути, ся. См. Висувати, ся.
Ви́сурмити, млю, миш, гл. Протрубить.
Висуша́ти, ша́ю, єш и вису́шувати, шую, єш, сов. в. ви́сушити, шу, шиш, гл. Высушивать, высушить, изсушить. Який Бог змочив, такий і висушить. Ном. № 78. Висушили мене сльози. Левиц. I. 73.
Ви́схлий, а, е. Изсохшій.
Ви́схнути. См. Висихати.
Вись, сі, ж. Высь, высота, вышина. Будуть (снопи) возити, в стоги стожити, а в вись висити. Гол. II. 17.
Ви́сякати, каю, єш, гл. Высморкать. Ніс висякав. Ном. № 6276.
Ви́сякатися, каюся, єшся, гл. Высморкаться.
Витава́ти, таю́, є́ш, гл. Выступать изъ воды. Тепер і тут каміння повитавало і там потроху витає з води. Екат. у. (Залюб.). См. Витонути.
Вита́лище, ща, с. Мѣсто пребыванія. Виталище душі. К. ЦН. 287.
Витанцьо́вувати, вую, єш, сов. в. ви́танцювати, цюю, єш, гл. Танцовать, протанцовать. Доводилось витанцьовувати з молодцями-паничами. Левиц. I. 228. Танцювали уже так, що против них ніхто на світі так не витанцює. КС. 1883. XI. 504.
Ви́тарасувати, сую, єш, гл. Умостить фашинникомъ.
Ви́тарувати, рую, єш, гл. Вывѣсить (неправильные вѣсы). Витарувати терези. Рк. Левиц.
Ви́таскати. См. Витаскувати.
Вита́скувати, кую, єш, сов. в. ви́таскати, каю, єш, гл. Вытаскивать, вытащить, стащить. Насилу корець хмелю витаскали на гору. Ном. № 924. Ото як ухватив під черево, — так і витаскав на віз. Рудч. Ск. I. 157.
Вита́ти, та́ю, єш, гл. Носиться. Нехай душі козацькії в Украйні витають. Шевч. 4.
Ви́твердити, джу, диш, гл. Утвердить? Закрѣпить? Скаже слово, так як витвердить. Ном. № 12906.
Ви́тверезити, жу, зиш, гл. Протрезвить.
Ви́тверезитися, жуся, зишся, гл. Протрезвиться. Ходить п'яний, не витверезився ще. Грин. II. 224.
Ви́творити. См. Витворяти.
Ви́творки, рок, ж. мн. Проказы. Уман. III. 199.
Витво́рний, а, е. Капризный, шалунъ.
Витво́рювати. См. Витворяти.