Вапня́рка, ки, ж. Печь для выжиганія извести. Желех.
Вапня́стий, а, е. = Вапнистий. Уман. I. 294.
Ва́порт, та, м. Испареніе. Як взяла я мертву за голову, то як пішов вапорт на мене, то я насилу донесла до домовини. Кіев. г.
Вар, ру, м. 1) Кипятокъ. 2) Варка, количество для сваренія въ одинъ пріемъ. Вареників буде тільки на один вар. Борзен. у. 3) = Узварь. Шух. I. 144. МУЕ. I. 109. 4) Жижа изъ квашенной капусты. 5) Составъ для смазки привитыхъ деревьевъ. 6) Зной, духота. Вертаються з панщини люде потомлені і варом сояшним і тяжкою працею. МВ. (О. 1862. III. 43).
I. Ва́ра! меж. Не тронь! прочь! Вара від мене! Фр. Пр. 136. „Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.“ — Ой чомусь тоді не казала: „вара!“ як єсь од нас подарунки брала. Гол. II. 399.
II. Ва́ра, ри, ж. Вареніе, варка. Встрѣчено въ поговоркѣ: Тут ні ва́ри, ні пари, — не только ничего не варять, а и вода даже не грѣется и потому и паръ не идетъ. Фр. Пр. 136. З то́го ні ва́ри, ні па́ри. Отъ этого нѣтъ никакой пользы. Фр. Пр. 6.
Вара́скати, каю, єш, гл. Переворачивать. Вараскати сіно.
Варако́ба, би, ж. Смута, мятежъ. Угор. См. Ворохібня.
Ва́рвар, ра, м. Варваръ. Левиц. Пов. 316.
Варва́рити, рю, риш, гл. Праздновать день св. Варвары (4-го декабря). Було не савити, не варварити та на сорочку сурганити. Ном. № 4007.
Варва́рки, рок, ж. мн. Родъ у́ставок. Kolb. I. 49.
Ва́рварство, ва, с. Варварство. К. Бай. 134. К. Краш. 33.
Ва́рварський, а, е. Варварскій. К. Краш. 30.
Ва́рга, ги, ж. 1) Также: ва́рґа. Губа. Желех. 2) ? Не пуйдем за варгу, заваруй 'ня, Боже! пуйдем за млинаря, допомоз мі, Боже! Гол. III. 251.
Варга́н, на, м. Музыкальный инструментъ, на которомъ играютъ губами. На словах, як на варганах, а на ділі, як на балабайці. Ном. № 2989.
Варга́тий и варґа́тий, а, е. Губастый. Желех.
Варґу́ля, лі, ж. Шутливо въ поговоркѣ, употребляемой при выпиваніи: губа. Честь Богу хвала, а св'їті варґулі на офіру. Фр. Пр. 137.
Варе́, меж. = Вара. Федьк.
Ва́рево, ва, с. 1) Вареная пища. Марево не варево (не нагодує). Ном. № 5245. 2) Квашенныя огородныя овощи, заготовленныя для варенія. Сим. 19. Сами собі й обідати варять, хліб печуть, варево кладуть. Г. Барв. 81. 3) Количество съѣстного, необходимое для варенія на разъ. Оціх раків буде на варево.
Варе́на, ної, ж. = Варенуха. Способъ приготовленія: МУЕ. III. 88. У двір закликає та вареною частує, на весілля просить. Шевч. 108.
Варе́ний, а, е. Вареный. Кидай печене й варене. Ном. № 10054. Який дідько печений, такий і варений. Ном. № 7971.
Варе́ник, ка, м. Родъ варенаго пирожка съ творогомъ, ягодами, кислой капустой, макомъ, выжимками коноплянаго сѣмени и пр. Чуб. VII. 442. Плаває, як вареник у маслі. Ном. № 1721. Ум. Варе́ничок.
Варени́ця, ці, ж. 1) Круглые или четырехугольные раскатанные кусочки тѣста, сваренные въ водѣ; это часто тѣ кусочки, которые были приготовлены для варе́ників, но остались за неимѣніемъ начинки; варятся тогда вмѣстѣ съ варе́никами. Чуб. VII. 442. 2) Приплюснутая лепешка охристой глины, — въ такомъ видѣ продаваемой. Вас. 182.
Варе́ничок, чка, м. Ум. отъ вареник.
Варену́ха, хи, ж. Водка, сваренная съ медомъ, плодами и пряностями. Чуб. VII. 447. Як випили варенухи, то й загули як мухи. Ном. № 11635. А послі танців варенухи по филижанці піднесли. Котл. Ен. I. 20. Ум. Варену́шка, варену́шечка. МУЕ. III. 183.
Варе́ха, хи, ж. Разливная ложка. Желех. Ум. Варе́шка. Желех.
Ва́ржіль, желя, м. Деревянный цилиндръ или треугольникъ въ отверстіи нижняго мельничнаго жернова, — сквозь него проходитъ желѣзное веретено. Козелецк. у. См. Важель.
Варзя́кати, каю, єш, гл. = Верзякати.
Ва́риво, ва, с. = Ва́рево.
Вари́вода, ди, об. Капризный человѣкъ, принуждающій дѣлать что либо совершенно ненужное и притомъ постоянно придирающійся. См. Варити воду. Не чоловік, а варивода. Ком. П. № 692.
Вари́ло, ла, с. Вареніе, варка. Встрѣ-
