Словарь української мови
Борис Грінченко
В
вара
Берлін: Українське слово, 1924

I. Ва́ра! меж. Не тронь! прочь! Вара від мене! Фр. Пр. 136. „Ой вара, вара, нові новобранці: ой є в мене иншії коханці.“ — Ой чомусь тоді не казала: „вара!“ як єсь од нас подарунки брала. Гол. II. 399.

II. Ва́ра, ри, ж. Вареніе, варка. Встрѣчено въ поговоркѣ: Тут ні ва́ри, ні пари, — не только ничего не варять, а и вода даже не грѣется и потому и паръ не идетъ. Фр. Пр. 136. З то́го ні ва́ри, ні па́ри. Отъ этого нѣтъ никакой пользы. Фр. Пр. 6.