Сторінка:Грінченко. Словарь української мови (1924). Том 1.djvu/135

Ця сторінка вичитана

у йому щось борсалось, билось. Мир. ХРВ. 6.

Бо́рсук, ка, м. Барсукъ.

Бо́рсуків, кова, ве = Борсучий. Борсукове сало. ЕЗ. V. 171.

Бо́рсучий, а, е. Барсучій. Собаки мабуть натрапили на борсучий слід. Стор. МПр. 112.

Бо́рсюк, ка, м. = Борсук. Вх. Пч. II. 6.

Борт, та, м. = Борть. Вх. Зн. 4.

Борта́вий, а, е. О деревѣ: трухлый въ срединѣ. Шух. I. 88, 178.

Бортак, ка, м. Болванъ, пентюхъ, остолопъ. Вх. Лем. 393.

Бо́ртник, ка, м. Бортникъ, пчеловодъ. Ледаякого бортника і мед ледачим пахне. Ном. № 7160.

Бортня́к, ка́, м. Эпитетъ медвѣдя. Широко ступав він, неначе ведмідь-бортняк. Стор. М. Пр. 109.

Борту́ля, лі, ж. Глупая женщина. Вх. Лем. 394.

Борть, тя, м. Борть, улей въ деревѣ. Чуб. III. 392.

Бортяни́й, а́, е́. Имѣющій борть (о деревѣ). К. (Желех.).

Бортяни́к, ка́, м. = Бортник.

Бо́рух, ха, м. 1) Еврейское имя Борухъ. 2) Бо́рухи справля́ти, відмовляти, співати. Молиться (о евреяхъ). Рудан. I. 47. Жид борухи відмовляє. Ном. № 12157.

Борушка́тися, ка́юся, єшся, гл. Барахтаться, бороться. Сичі.... борушкаються вдвох, а опісля й покотються аж додолу. Грин. I. 255. Підуть борушкаться по вгороду. Верхнеднѣпр. у.

Бо́рше, нар. = Боржій. Хто борше насипле, той борше змеле. Ном. № 7194.

Боршє́вка, ки, ж. Раст. Conium maculatum. Шух. I. 21.

Борщ, щу́, м. 1) Борщъ. Наша пані чорнобрива, борщу-каші наварила. Чуб. III. 247. 2) Квасъ изъ бураковъ, изъ котораго приготовляютъ борщъ. О. 1862. IV. 32. МУЕ. I. 100. 3) Раст. а) Chaerophyllum aromatum. ЗЮЗО. I. б) Heracleum sibiricum L. ЗЮЗО. I. 124. См. Борщівник. Ум. Бо́рщи́к, бо́рщичок. Ой косо ж моя русява, не рік же я тебе кохала, в червонім борщику вмивала. Грин. III. 509. Ув. Борщи́сько, борщи́ще. Отам, каже, борщисько стоїть вранішній під опічком. Чуб. II. 383.

Борще́вий, а, е. Относящійся къ борщу.

Бо́рщи́к, ку, бо́рщичок, чку, м. Ум. отъ борщ.

Борщівни́й, а́, е́. 1) = Борщевий. 2) Любитель борща. Який бо ти борщівний.

Борщівни́к, ка́, м. 1) Раст. а) Anthriscus sylvestris Hoffm. ЗЮЗО. I. 111. б) Heracleum sibiricum L. Анн. 165. См. Борщ. 2) Горшокъ, въ которомъ варятъ борщъ. 3) Любитель борща. Ум. Борщівничо́к.

Борщівни́ця, ці, ж. 1) Торговка, продающая борщъ. 2) Любительница борща. Ум. Борщівни́чка.

Борщівни́чити, чу, чиш, гл. Торговать борщемъ.

Борщівни́чка, ки, ж. Ум. отъ борщівниця.

Борщівничо́к, чка́, м. Ум. отъ борщівник

Борщови́й, а, е = Борщевий.

Борщува́ти, щу́ю, єш, гл. Ѣсть борщъ. Будем борщувати, коли дали борщу. Зміев. у.

Борюка́тися, ка́юся, єшся, гл. = Борікатися. Годі вам борюкатися, схаменіться. Полт.

Босака́, нар. Босикомъ. Як ось летить школяр один — невеличкий, обдертий і босака. Св. Л. 139. Босака́ вчи́стити, втя́ти. Побѣжать босикомъ. Ум. Босачка́.

Босе́м. Употребл. въ тавтологическомъ выраженіи: Босе́м босі́сінький. Совершенно босой. Там такий: голем голісінький, босем босісінький. Харьк.

Бо́сий, а, е. 1) Босой, необутый. Пан в чоботях, а босі сліди знати. Ном. № 1183. 2) Неподкованный, неокованный. Босі коні. Фр. Пр. 112. Босі колеса. Каменец. у. Босий віз. Фр. Пр. 112. Гармати да ковані вози в поход риштує, а босими возами загороде тіснину в нетрах. К. ЦН. 242. 3) О собакѣ: темной шерсти съ бѣлыми лапами. Вх. Зн. 68. Мнж. 85. О быкѣ: съ бѣлыми копытами. КС. 1898. VII. 42. 4) Чоловік з бо́сою губо́ю. Человѣкъ безъ усовъ. Ейскъ. Ум. Босе́нький, босе́сенький. Ніжки босенькі мерзнуть. Морд. Пл. 91.

Боси́ни, си́н, ж. мн. 1) Еврейскій праздникъ: Судный день, когда евреи ходятъ только въ чулкахъ. Шейк. Жидівські босини. 2) Трауръ у евреевъ, когда они, послѣ похоронъ, восемь дней должны быть босыми. ЕЗ. V. 200. 3) Боси́ни справля́ти. Шутливо: быть безъ обуви, ходить босикомъ. Ном. № 11234.

Босі́сінький, а, е. Совершенно босой. Там такий голем голісінький, босем босісінький. Харьк.