Словарь української мови (1924)/борщівник

by Борис Грінченко

◀ борщівний

Словарь української мови Борис Грінченко Б борщівник

борщівниця ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Борщівни́к, ка́, м. 1) Раст. а) Anthriscus sylvestris Hoffm. ЗЮЗО. I. 111. б) Heracleum sibiricum L. Анн. 165. См. Борщ. 2) Горшокъ, въ которомъ варятъ борщъ. 3) Любитель борща. Ум. Борщівничо́к.