Білоріпа, пи, ж. Раст. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Білоро́гий, а, е. Съ бѣлыми рогами. Ганялись наші батьки по Низових степах за білорогими сугаками. К. ЧР. 213.
Білору́кий, а, е. Бѣлорукій. Себе самих і білоруких городян хлібом годуємо. К. (О. 1861, І. 311).
Білорум'я́ний, а, е. Бѣлый и румяный. Личко білорум'яне. Мир. ХРВ. 8.
Білору́чечка, ки, об. Ум. отъ білоручка.
Білору́чка, ки, об. Малоработающій человѣкъ или малоработающая женщина; бѣлоручка. Шейк. Ум. Білоручечка.
Біло́слива, ви, ж. Порода сливъ — съ бѣлыми ягодами. Желех. Шух. I. 109.
Білота́рчик, ка, м.? Герой пѣсни, поющейся въ игрѣ того же имени. Біло, білотарчику, поплинь, поплинь по Дунайчику и т. д. Гол. IV. 156. У Чуб. игра съ той же пѣсней называется Володарь. Чуб. III. 39.
Білоту́рка, ки, ж. Родъ яровой пшеницы.
Білоу́сий и пр. = Біловусий и пр.
Білоха́тий, а, е. Съ бѣлыми хатами. Оглав білохатий. Шевч. 492.
Білохво́стий, а, е. Съ бѣлымъ хвостомъ. Білофо́ста. Названіе овцы. Kolb. I. 65.
Бі́лочка, ки, ж. Ум. отъ білка.
Білочник, ка, м. Раст. Potentilla anserina. Вх. Пч. II. 34.
Біло́шка, ки, ж. 1) Порода бѣлыхъ круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 392. 2) Шутливо: кофе съ молокомъ. Засолодити вам білошку? Вх. Зн. 3.
Білто́к, тка́, м. Бѣлокъ яйца. Вх. Лем. 392.
Білува́ння, ня, с. 1) Сниманіе кожи съ убитаго животнаго. См. Білувати. 2) Въ свадебн. пѣсняхъ: покрывало (намітка) для новобрачной. Біле білування, вічне покривання. Мет. 207. 3) Досчатый заборъ. Черниг. у.
Білува́ти, лу́ю, єш, гл. 1) Снимать кожу съ убитаго животнаго. Наймит козла.... білував. Рудч. Ск. II. 150. Зарізав чоловік ягня, тілко шо зібравсь білувати. Мнж. 134. 2) Бѣлить (стѣну). Ми ще хати не білували, тільки посіркували. Новомоск. у. (Залюбовск.).
Білува́тий, а, е. Бѣловатый. Снігову хмару можно зараз примітити, бо вона білувата. Дещо. На небі ходють круглі білуваті хмари. Грин. II. 21.
Білува́тися, лу́юся, єшся, гл. Принаряжаться, прихорашиваться. Вийду в чорному — скажуть: лінується; вийду в білому — скажуть: білується, за своїм милим ні кришки не журиться. Чуб. V. 862.
Білу́га, ги, ж. Бѣлуга, Acipenser Huso. Рудч. Ск. II. 172. Ум. Білужка. Ув. Білужище.
Білу́жий, а, е. Бѣлужій.
Білу́жина, ни, ж. Бѣлужье мясо, бѣлужина.
Білу́ха, хи, ж. Бѣлолицая, бѣлая какъ снѣгъ женщина, блондинка. Шейк. Ум. Білушка.
Білченя́, ня́ти, с. Дѣтенышъ бѣлки. Черк. у.
Білш и пр. = Більш и пр.
I. Біль, бі́лі или белі (зват. п. бі́ле и бе́ле), ж. 1) Бѣлыя нитки для шитья. Чуб. VII. 574. Під вербою над водою Катерина біль білила, із своєю біллю говорила: «ой бе́ле моя, тонка бе́ле! Нп. Стоять намети як біль біленькі. Чуб. III. 275. Шиє вона шовком-біллю свому милому на неділю. Нп. Всю ніч не спала, біль сукала. Мет. 313. Я з тебе, біле, плахту витчу. Мил. 84. 3) Часть дерева, слѣдующая непосредственно за корой. НВолын. у. 4) Бѣлизна. Полюби мене в чорні, а вже в білі полюбить і аби хто. Ном. № 2317. Полюбите насъ чорненькими, а бѣленькими насъ всякій полюбитъ. 5) Сало. Вх. Лем. 392. Ум. Білечка. Забери собі біль-білечку. Чуб. III. 470.
II. Біль, лю, м. Бѣлая краска, бѣлило. Ой у полі коршма дильом дильована, дильом дольована, більом більована. Нп. (Бердич. д.).
III. Бі́ль, бо́лю, м. Боль, страданіе. Чужий біль нікому не болить. Ном. № 2344.
Більма́к, ка́, м. Имѣющій бѣльмо на глазу. Шейк.
Більма́ч, ча́, м. = Більмак. Желех.
Більмачо́к, чка́, м. = Батошки. Лв. 101.
Більмо́, ма́, с. Бѣльмо. Більмо окові нічого не шкодить, але не бачить. Ном. Більмо із ока зганяти. Мил. М. 35. А більмом би ти очі зайшли! (Брань). Фр. Пр. 56.
Більмови́й, а, е. Съ бѣльмомъ. Більмове око. ЕЗ. V. 156.
Більови́й, а́, е́. Изъ бѣлыхъ нитокъ. Це більова лиштва, а не заполочна. Черниг. у.
