Не була отже Польща в мунившині для Чехії доброю сусідкою — навпаки, коли тільки вмішалася в чеські справи, все виходила для Чехів некористь. Головна велика некористь це зґерманізовання земель над Лабою й Одрою, яке спричинене головно цим, що Польща не допускала Чехії до протиділання, самаж не то що не вміла протиділати, але ще на спілку з Німцями воювала надлабських Славян для хвилевої мізерної користи. Друга некорист — системачичне відгороджування Чехів від Сходу.
Подивімося далі, як стоять справи евентуальної польсько-чеської спілки тепер і найблизшу будуччину.
На позір світло. Ось мовляв дві славянські держави зєдиняються тісним союзом під протекторатом могутньої й славянолюбної Франції, щоби творити противагу заборчій Німеччині. Як це гарно звучить!
І тут не будемо входити в злободневні розбирання цього гарненького клича. Обмежимося до дуже реальних справ як політичної так економічної натури.
Чехословаччина невелика держава (141.000 км², 13,600.000 населення). Вона вбивається клином у серце німецької національної области й тому з природи річи мусить робити фронт проти Німеччини. Німеччина навіть по версайськім мирі це могутня держава з 475.000 км² і 61,000,000 населення. Тому Чехословаччина конче потрібує
