70.000 російських офіцерів і буржуїв, які по довшім побути в Греції з'ужили всі свої засоби й живуть в нужді, звернулись до Анґлії з проханням, щоб вона вистаралась для них о амнестію у большевиків. Анґлія відмовилася.
Статистику Бесарабії закінчило румунське статистичне бюро: на підставі цеї статистики в Бесарабії мешкає 1.668.000 молдован; 329.000 Українців; 267.000 Жидів; 40.000 Болгар; 113.000 Німців; 59.000 Липованів-Москалів; і 46.000 инших націй; в Буковині: 303.000 Українців; 273.126 Молдован; 102.000 Жидів; 68.000 Німців; 36.000 Поляків; 10.000 Мадярів; і 1000 ин. нац.
За хлібом. Селяне тих областей, що заняті тепер Румунами, привикли з давних давен іти в жнива на урожайні рівнини угорські, працювати при збірці хліба. Тепер Румуни заборонили це з політичних причин. Наслідком дого вибухли кріваві заворушення селян-зарібників.
Неймовірне. Мабуть ніхто бувби не сподівався, що Ірляндська Таємна Організація „Сін-Фейн“ може провадити отверту війну з могутною Анґлією, як це тепер дїється. Анґлійського ґенерала Leteas'а і двох полковників увязнили Ірляндці іменем Ірляндської Республики. По містах бої і ззлізничники не хочуть везти анґлійських військ на усмирення бунту.
Анґлія вислала в Багдад окремого посла сер Кокса, який заявив королеві Абдуллагові Фейзалеві, що Анґлія 1) визнає його королем Сирії, 2) зрікається Сирії, 3) не впливатиме на вибори в Сирійську Конституанту, коли Кокса приймуть як члена уряду Сирії, 4) з'обовязується по 4 літах уступити також з Малої Азії. Король відповів, щоб зреклася й зараз уступила також з Мезопотамії, Палестини й Персії…
Льорд Чемберлєн, Великий Скарбник Анґлії, подався в відставку вже з тої причини, цо появилися поголоски про марнотратну господарку деяких урядовців скарбу! — У нас на Україні не такі річи закидали нпр. Мартосові, але йому ані не снилося, подаватись в відставку, поки його не прогнали.
Анґлія позичила (до кінця марта) Польщі 942.000 ф. шт., Сербії 1,156.000, Румунії 1,606.000, Австрії 3,794.000, Бельгії 4,995.000, — а Україні… симпатію.
Хліборобський страйк заповідають в Анґлії.
Велику життєпись льорда Дізраелі закінчив Buckles виданням на днях двох кінцевих томів, в яких поміщено також інтересні листи. З них показується, що цей Єврей, якого так високо цінили в Анґлії, і який побудував її міць, — вже тоді предвиджував велику боротьбу проти Німеччини й говорив, що це діло Бісмарка, який являється новим Наполеоном, треба буде так „заховстати“, як діло Наполєона. Дізраелі був премієром Анґлії від 1874 до 1880. Користувався такою повагою, що навіть королева особисто складала йому візити в його приватнім помешканню, що викликало загальне здивування. Королева Вікторія плакала на його могилі, як за рідним, і зі своїх приватних фондів побудувала йому памятник з надписею: „Королі люблять того, хто говорить правду“. Дізраелі помер в р. 1881.
Чи це не пониження науки? Англійський університет в Оксфорді іменував ґен. Фоша доктором, а унів. в Бельфасті навіть доктором всіх своїх факультетів! Меншу честь зробили Падеревському, якому дали тільки один докторат.
Світовий музей преси заложено в Берні (Швайцарія) при музеї ім. Ґутенберґа. Вже тепер є в ним зібрані часописі, печатані в 100 ріжних мовах. Треба й Українцям завчасу подбати, щоб у тім музеї були комплєти українських часописів, інакше дійде до того, що Кафри й Сомалі-негри матимуть там свої видання, а ми ні.
Конґрес преси всього світу скликає австралійський уряд до м. Сідней на март 1921 р. і вже тепер розсилає запрохання.
Італійський Ґибральтар (остров Вальона напроти Бріндізі) сильно загрожений Альбанцями, після деяких вісток уже й здобутий.
Бельгія зажадає в Спа відшкодування в сумі 10 міліярдів франків.
Америка перестала продуктовати калі, бо кошти продукції за великі. Значить — мусить калі спроводжувати з Европи.
Конгрес еспанських соціялістів ухвалив приступити до III. Інтернаціоналу й вислав 2 делегатів в Москву „по інструкції“, що далі робити.
