IV
А чи знали ви осінь веселу,
А чи знали ви осінь-вогонь, —
Отоді, як солом'яні села
Над токами розбуркують сонь!?
А чи знали ви, бачили, чули,
Як тремтить селюківська душа
Під осіннім, під вітерним гулом
З-за простого книша!?
Що йому до осінньої „туги“,
До осінніх порепаних хмар! —
Він не чує ні вітру, ні хуги,
Тільки руки,
Та серце,
Та жар!
