хуґа

хуґа

Ху́ґа, ґи, ж. Вьюга, мятель. О. 1862. V. Кух. 39, 29. Як піднялась хуґа! Ліпе ж тобі, що й Господи! Мнж. 130.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924