А де твій кум? — На Дону.
А твій де? — Потонув.
Нум плакати! — Нум,
Нум, нум, нум, нум!
Дуб на дуба похилився,
Комарь з дуба повалився,
Комарь з дуба повалився,
Упав комарь та й забився.
Упав комарь та й гвалтує —
Ніхто його не рятує.
Вилетіла мушка з хати
Комарика рятувати,
Летить ліку куповати —
Головоньку смарувати.
Бжоли з поля прилітають,
Плястри з меду прикладають,
Та ніщо не помагає —
Бідний комарь пропадає.
Ой, комарю, рідний брате,
А де ж тебе поховати,
Твої кости поскладати?
„Поховайте мене в лісі
При зеленому горісі
Та насійте рути зілля;
Як прийде свята неділя,
Будуть люде зілля рвати,
Комаренка споминати:
Десь тут лежить комарище,
Нашій крови піячище;
Десь тут лежать його кости,
Що кусали в такій злости:
Десь тут лежить його труба,
Що упала вчора з дуба;
Десь тут лежать його жили,
Що багато крови пили;
Десь тут лежать його руки,
Що робили стільки муки;
Десь тут лежать його зуби,
Що чинили стільки згуби.
Амінь, амінь, комарище.
Нашій крови піячище!
Не одному грав на носі,
Тепер лежиш у поросі.
