Вона й каже:
— Дарма, що я безхвоста, але я вмію коровода скакати.
— Як?
— А так. Тільки треба вам хвости позвязувати, — то й ви навчитесь.
— Ну, позвязуй!
Позвязувала їм хвости, а сама збігла на шпиль та звідтіля як гукне;
— Тікайте, бо йде вовчище-помелище!
Зайці як сунуть усіма сторонами, — так хвости й пообривали. З того часу і стали всі зайці куцими.
Ой були ми в ліску
Та й піймали лиску —
Чорную та чубатую,
Хорошую та кудлатую.
Одкривайте ліску,
Бо веземо лиску
З-під гілля-коріння
На ваше подвірря.
Учора з вечера та порошенька впала,
А опів-нічки куночка по сніжку похожала.
К білому світу хортики на слід спали,
На слід спали та куночку спіймали.
Ой ти, чорна куночко, виляй-не-виляй,
Хортикам шкурку свою оддавай.
Захотіла баба та й забагатіти,
Посадила курочку, щоб вивела діти.
Встала рано бабусенька, іще й не світає,
Вже бабуся курчаточок на двір виганяє.
Ой, вигнала курчаточка на подвірря пасти,
Сама сіла над призьбою кужелину прясти.
