пороша

пороша

Поро́ша, ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. III. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. Порошенька.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924