Ой ти, зірко, ти вечірняя,
Чом ти рано не зіходила,
Чом місяця не догонила? —
— Ой я рано ізіходила
І місяця та догонила.
Ой тим же я забарилася,
Біля моря становилася.
На дівчину задивилася.
Ой на морі та на синьому
Там дівчина умивалася,
В морське зеркало виглядалася,
Своїм личком красувалася.
А в нас на долині
Кавуни та дині
Ще й гарбуз.
Ходить Івасик,
Ходить маленький,
Як карапуз.
А в нас на долині
Кавуни та дині
Ще й травка.
Ходить Маруся,
Ходить маленька,
Як павка.
Ми не маленькі діти
Коло каші сидити.
Ой цу, коні, цу!
Я каші не хочу.
На нас погляньте.
Нам печені дайте!
У мене обичай —
Козацький звичай:
Хоч там що побачу, —
Не боюсь, не плачу.
Ось гарнесенька хатина:
На ослоні, край вікна.
Примостилася дитина, —
Пильно учиться вона.
А в садку пташки співають.
Мов той жар, горять квітки.
Та в віконце заглядають
Червоненькі вишеньки.
