печеня

печеня

Пече́ня, ні, ж. Жаркое. Грин. III. 583. АД. I. 50. Нам перцю тепер треба пересипати печеню. Нп. З голови печеня, а з ніжок добрий борщик. Чуб. V. 1142. Носили у ночвах печеню, шматками покраяну. Кв.

Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924