проте фарби Делякруа вигляд мали роскішний, і рожеві щоки анголів та людей конкурували своїм живим тоном з блиском пики Ґінардона, що примостився вгорі на одній з колон церкви. Стінне письмо каплиці анголів, висміяне й обклепане на початку, тепер ввійшло в класичну традицію і здобуло загальне визнання поруч безсмертних шедеврів Рубенса й Тінторета.
Бородатий і довгочубий Ґінардон мав вигляд Часу, що стирає твори генія. Переляканий Ґаетан гукнув йому:
— Обережно, m-r Ґінардон, обережно, не шкребіть так завзято.
— Не бійтесь, m-r д'Еспарв'є. Я знаєте, не поділяю цієї маніри письма. Моє мистецтво вище. Я роблю копії Сімабюе, Джіотто, Беато Анджеліко і не визнаю Делякруа. Його картини надто повні боротьби й контрастів, щоб давати вражіння дійсної святости. Правда, Шенавар казав, що християнство любить мальовничі ефекти, але ж і те правда, що Шенавар був пройда без віри й закону, нехрист… Глядіть, m-r д'Еспарв'є: я замазую щілину і знов приклеюю одлуплену плівочку. Та й годі… Ушкодження, що явились наслідком осідання стіни, або ж, скорше, сейсмічного її струсу, зачепили зовсім не широке місце. Фарба на олії з воском, накладена на добре висхлий ґрунт, завжди міцніша, ніж можна собі уявити. Я бачив, як Делякруа оце писав. Натхненно й зденервовано, він накида́в, затирав і безперервно додавав нове; його могутня рука инколи допускалася чисто дитячої
