пройда
| пройда |
|
|
Про́йда, ди, об. Пройдоха. У якесь там село прислали нового паламаря, та такого пройду. Чуб. II. 656. А ти, пройдо всесвітня, твоїх рук нічого не мине!
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924