Одну взяли попри конї, |
Ой, у полї береза стояла,
На березї зозуля кувала,
Питала ся зозуля берези:
— „Чом береза біла, не зелена?“
— Як я маю зеленою бути?
Підомною стояли Татари,
Шабельками гиля обтинали,
Ясненькії огнї розкладали
Копитами землю ґрасували,
З під коріня води добували,
Вороного коня напували…“