ГРУШЕВСЬКА ОЛ. ОЛ.
Серія гетьманських універсалів м. Київу починається з перших-же років нового режиму. Революція та війна завдали містам багато клопоту. Постійні переходи війська, що вимагало собі стації, важким тягарем лягали на магдебургії. Стації і в нормальних спокійних умовах викликали багато скарг, а тепер такі вимоги ставали що-раз ширші та набували в тих, що прямували до театру війни, рішучих виразів. Не так то було таким людям легко поясняти, що вони вимагають зайвого та повинні обмежитися в своїх вимогах тільки необхідним. А що́ таке це необхідне, чого́ можна було вимагати від міщан? було це надто невиразне та припускало різні тлумачення. Треба було шукати авторитетних пояснінь, на які могли пристати й військові частини, а коли не слухалися, щоб було кому спинити неслухняних та повздержати від дальших зловживань.
Саме за-для такої ролі й була придатна нова адміністрація Гетьманщини. Від цієї ото адміністрації можна було отримати заборону чинити кривди та вимагати зайве під назвою стації.
Перші гетьманські універсали і виявляють нам ті умови, в яких київський магістрат кинувся до гетьмана по оборону від різних кривд од перехожих та переїжджих військових людей. Гетьманські універсали перелічують нам оцих військових, що робили кривди київським міщанам.
Універсали Богдана Хмельницького намічають такі групи:„товариству войска его царского величества Запорозского, старшинѣ и чернѣ вь тягненью за войскомъ идучимъ, яко и зъ войска назадъ поворочаючимъ коннымъ и пѣшимъ и на якой кольвекъ услузѣ нашой будучимъ вшелякоѣ кондыціи людемъ и кождому кому бы тылько сее наше писаніе показано было доносимъ“[1]. В иншім універсалі того-ж Богдана маємо подібний-же вираз: „за войскомъ идучимъ и назадъ поворочаючимъ до вѣдомости доносимъ“. У пізніших універсалах маємо деякі поясніння: „всей старшинѣ и черни войска е. ц. в. запорозкого высылкомъ и на якой колвекъ услузѣ нашой зостаючимъ“, з тим треба порівняти аналогічні зазначення инших універсалів теж оборонного змісту:
- ↑ Акты Зап. Р. V, № 44. Універсали Богдана, що їх подано в Акт. Зап. Р. V., передрукував з иншої копії Каманін у своїй статті: „Кіевляне и Богданъ Хмельницкій
