«Запроси його, мій сину,
На вино одного рана;
Коли буде се дівчина,
То швиденько буде п'яна».
Але панна була мудра,
Узяла малу чарчину,
А з чарчини випивала
Лиш малую крапелину.
«Сором вояку впиваться!
Ану ж кликнуть нас до бою,
Тоді нікуди діваться,
Не владаєш сам з собою».
«Тату милий, мамо мила,
В серці мойому кручина,
Бо капітан наш, граф Дарос, —
Не мужчина, а дівчина».
«Запроси його, мій сину,
В місті на базар широкий;
Як дівчина — буде брати
Золото та паволоки».
Але панна була мудра,
Гарний меч взяла з собою.
«Люблю сталь таку блискучу!
От тепер я хоч до бою!
«Перли, золото, клейноти
Для жінок і для дівчат.
Якби в мене була любка,
Я б таке носить їй рад».
«Тату милий, мамо мила,
В серці мойому кручина,
Бо капітан наш, пан Дарос, —
Не мужчина, а дівчина».
Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/150
Ця сторінка вичитана
![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/b/be/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._18._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%281960%29.djvu/page150-1024px-%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%BE._%D0%A2%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8_%D0%B2_20_%D1%82%D1%82._%D0%A2._18._%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8_%281960%29.djvu.jpg)