Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 18. Переклади (1960).djvu/150

«Запроси його, мій сину,
На вино одного рана;
Коли буде се дівчина,
То швиденько буде п'яна».

Але панна була мудра,
Узяла малу чарчину,
А з чарчини випивала
Лиш малую крапелину.

«Сором вояку впиваться!
Ану ж кликнуть нас до бою,
Тоді нікуди діваться,
Не владаєш сам з собою».

«Тату милий, мамо мила,
В серці мойому кручина,
Бо капітан наш, граф Дарос, —
Не мужчина, а дівчина».

«Запроси його, мій сину,
В місті на базар широкий;
Як дівчина — буде брати
Золото та паволоки».

Але панна була мудра,
Гарний меч взяла з собою.
«Люблю сталь таку блискучу!
От тепер я хоч до бою!

«Перли, золото, клейноти
Для жінок і для дівчат.
Якби в мене була любка,
Я б таке носить їй рад».

«Тату милий, мамо мила,
В серці мойому кручина,
Бо капітан наш, пан Дарос, —
Не мужчина, а дівчина».