чарчина
чарчина
|
Чарчи́на, ни, ж. = Чарка. Я випив ще одну чарчину. Алв. 46. На́шим усе́ чарчи́на воро́чається, — т. е. есть постоянные случаи выпить. Грин. I. 238.
Ча́рка, ки, ж. Рюмка. Не кричи — налий чарку та й мовчи. Ном. № 3493. По ча́рці тре́ба. Слѣдуетъ выпить. Ум. Ча́ронька, ча́рочка. Ном. № 11507.
- Словарь української мови / упоряд. з дод. влас. матеріалу Борис Грінченко. Берлін: Українське слово, 1924