Сторінка:Іван Франко. Твори в 20 тт. Т. 15. Поезії (1960).djvu/161

Ця сторінка ще не вичитана

Русин каже : „От то й глупо І Добра в мене й собі скупо, А всі його бажають, Мене голим лишають". А в Самборі оказії1): Щось луснуло в гімназії І вилетів — не гранат, А директор-ренегат. Приїхали у Дрогобич. „От тут, Бідо, що нам зробиш? Русин послом, бурмістром, Гімназії міністром1 2)!“ Каже Біда: „Лиш помалу ! Доберу я причандалу : Тут доносів, там винця, Та й доїду їм кінця 1“ З Дрогобича у Борислав Русин Біду саму вислав. „Іди, Бідо, не гайся, Здоровенька вертайся !“ їдуть Жиди по дорозі Двадцять штири однім возі, Ще й шкапами худими — Сіда Біда між ними. Бачив Русин, як сідала, — Три дні потім пропадала, 1) Оказія — притичина, історія. 2) Мова йде про Ксенофонта Охримовича, кар'вриста, що в парляменті вів угодовську політику. .160