8) „Історія моєї січкарні“ — надруковано в „Календарі Просвіти“ на р. 1884, під псевдонімом Руслан. На польській мові це оповідання було поміщене п. з. „Historyja mojej sieczkarni“ (Nowela rusinska) в „Kur. Lwowsk“. за 1885 р. і в „Przyjacielu Ludu“ за 1891 р. без підпису автора. Оповідання це було надруковане і „В поті чола“, а також увійшло в збірку „Добрий заробок“, звідки передруковується.
9) „Ліси и пасовиська“ — оповідання це поміщено в „Календарі Просвіти“ на 1884 р. під псевдонімом Мирон***. Увійшло і в збірку „В поті чола“, звідки й передруковується.
10) „Довбанюк“ — надруковано в „Зорі“ за 1886 р., увійшло в збірку „В поті чола“, передруковується зі збірки „Добрий заробок“.
11) „Домашній промисл“ — було поміщено по-польськи 1887 р. під з. „Przemysł domowy“, Obrazek galicyjski, в „Kraju“. В 1888 р. з'явилося це оповідання на україн. мові в „Товариш“ ч. 1. Було поміщене в збірці „В поті чола“, передруковується зі збірки „Добрий заробок“.
12) „Цигани“ — було надруковане під з. „Циганы“, ескизъ, як фельєтон у „Ділі“ за 1882 р. В 1887 р. появилося це оповідання під з. „Cyganie“ (Obrazek galicyjski) на польській мові в „Kraju“ Przegl. literacki. В 1888 р. по-польськи передрукував „Kurjer Lwowski“ під з. „Cyganie“ obrazek). В російськім перекладі друковано в „Кіевлянинѣ“ 1887 р., а в німецькім в часописі „Züricher Post“, 1889 р. Передруковується зі збірки „В поті чола“.
13) Відривок з листа Івана Франка до М. Драгоманова — передруковуємо із „Переднього слова“ до „В поті чола“.
14) „Передмова“ — як дуже інтересний матеріял до зрозуміння й оцінки творчости Франка, передруковуємо із збірки „Добрий заробок“. Львів 1902 р. (Добрий заробок; Муляр; Сам собі винен; Слимак; Історія моєї січкарні; Домашній промисл; Довбанюк; У кузні).
15) Вважаємо потрібним подати також і коротку характеристику творчости Франка, зроблену М. Драгомановим.
— „Другий раз уже випада мені честь писати переднє слово до збору оповідань галицько-українського писателя. І мимоволі я порівнюю в думках обставини, при котрих довелось мені 15 років тому назад писати моє переднє слово до „Повістей“ Федьковича, й теперішні. Ріжниця не мала.
Досить буде сказати, що я, коли не проти волі Федьковича, то зовсім без усякої його волі й помочі вида-
