Старі хати Харькова/Хата по Валерьянівській вул. ч. 73
| ◀ Хата по Основянській вул. ч. 70 | Старі хати Харькова Хата по Валерьянівській вул. ч. 73 |
Хата по Основянській вул. ч. 64 ▶ |
|
належить Кудю; збудована батьком сучасного господаря років 60 тому назад. Поставлена глибоко у дворі одним причілком до вулиці, а другим до вигону. Двір — просторий відкритий. За хатою невеличкий садок; перед хатою росла тополя (зрубали торік). По плану будівля належить до типу чотирьохкамерних: дві хати, кімната та сіни. Вподовш чола тягнеться широкий (2 м.) піддашок на сішках. Двері з обох хат ведуть не в сіни, як звичайно, а на піддашок, а се повело до того, що частки піддашку перед дверима, щоб забезпечити хати від вистужування, довелось забрати й перетворити в холодні сіни[2] Стіни хати — сторчові з пластин, зтягнуті вгорі ощепом в три вінці з брусів рублених в замок з остатком. Підвалини — з кругляків, лежать на стоянах. Сторчівка в стінах пригнана нещільно, через се зімою в хатах вахко й холодно. Призьба з трьох боків цегляна, з чола-ж забрана дошками у шулки. Хата стоїть на похилому грунті; через се призьба од вулиці має 0,60 м заввишки, а од вигону 1,00 м. Підлога всюди дощана нефарбована. Стеля наслана з дошок всуміш з пластинами. В обох хатах покладено по одному сволоку вподовш чола; в кімнаті сволок окремий. В сінях стеля дощана без сволока. Піддашок підшито дошками по сволочкам. Вкрита хата соломою на чотирі схили; сніпки покладено колосками вгору. Покрівля вивітрилася і дуже побита горобцями; місцями її підновляли то очеретом, то соломою, — але теж давно. Стріха на причілках (1,00 м) піддержується підстрішними брусами, покладеними на випуски ощепин та сволоки, з чола — прогоном, підпертим сішками піддашку, ззаду — кінцями кроков. Крокви й бантини — з кругляків (d=0,17 та 0,12 м.), лати — з жерток розпущених надвоє (d=0,09 м.). В поперешньому перекрої крокви дають 93° при вершині;[3] причілки заломлено під кутом 47—48°. Довжина гребня покрівлі в сій хаті наблизно вдвоє коротша за довжину стріхи вподовш чола. Піч в меншій хаті вариста з кахляним дзеркалом. Кахлі полив'яні білі з квітками. Такі-ж печі були раніш в великій хаті та кімнаті; тепер їх заміняють плити. Димарь — один; бичок лежить на двох кругляках, положених вподовш хати на поперешні внутрішні стіни будови. Обмазана хата глиною досить товсто, з окола — по рештовці, з середини без рештовки. Побілена хата з окола і з середини крейдою; раніш стіни були блакитні. Вікон з причілків в сій хаті вже по троє, тоді як в найстарших малось лише одно, а в пізнійших двоє. Вікониці пофарбовані в зелену фарбу. Двері не фарбовані.
По формам наша хата мало чим ріжниться від старих типів, але план в сучасному його вигляді — продукт нової економичної доби. Се вже не хата на одну сімью, а «доходний домок» з трьома ізольованими мешканнями, зручний для наймання небагатим мешканцям. Вифарбовані в зелений кольор вікониці ясно свідчать, що і засади поліхромії старої української хати тут вже грунтовно забуто. Тим цінніші для нас уламки старого стилю, донесені традицією. Вони суть слідуючі: велика хата в плані дає чотирьохкутник дуже близький до квадрату; довжина малої хати з кімнатою = діагоналі великої хати; довжина сіней (чи кімнати) = ширині піддашку = ⅓ діагоналі великої хати. Вишина кістяка покрівлі = вишині стін з призьбою. Внутрішня вишина хати = ½ довжини причілкової стіни. Двері в кімнату зберегли старі пропорції 1:2; вікна дають відношення довжини до вишини 3:4; вишина вікон (наблизно) = ⅓ вишини стіни.
——————
Таб. VIII.
Таб. IX.
Таб. X.
